Хронологическая таблица по биографии в сосюри

6 січня 1898р. - народився В. Сосюра на ст. Дебальцеве Донецької обл.
     1909р.          - працює в бондарному цеху содового заводу.
     1911р.          - вступає до міністерського училища.
14жовтня 1917- друкується вірш" Плач волн ".
     1918р.          - бере участь у повстанні проти кайзерівських військ.
     1920р.          - опинився в Одесі.
1920-21рр.       - воює з білополяками та армією Н. Махна.
      1921р.         - виходить поема" Червона зима", яка зробила Сосюру                                       знаменитим.
1922-32рр.       - став членом багатьох літорганізацій.
      1924р.         - збірка "Осінні зорі".
      1925р.         - "Сьогодні".
      1927р.         - "Золоті шуліки".
      1928р.         - "Коли зацвітуть акації".
      1931р.         - " Серце".
      1934р.         - виключили із партії і зі Спілки письменників.
      1937р.         - "Нові поезії".
      1939р.         - "Люблю".
      1940р.         - роман "Червоногвардієць".
      1942р.         - працював в Українському радіокомітеті в Москві.
      1943р.         - входив до редакції фронтової газети " За честь                                                - Батьківщини".
      1951р.         - патріотичний вірш "Любіть Україну".
      1953р.         - "За мир".
      1955р.         - " На струнах серця".
      1957р.         - "Соловїні далі".
1959-60рр.       - поема "Мазепа".
      1960р.         - поема "Розстріляне безсмертя".
      1961р.         - "Поезія не спить".
      1964р.         - "Осінні мелодії".
8 січня 1965р.  - В. Сосюра помер від гіпертонії. Похований в Києві на                                        Байковому цвинтарі.

     У творчості Т. Шевченка Україна найтрагічніше постає в образах жінок, передусім скривджених долею в закріпаченому суспільстві: це селянки-кріпачки, і вдови, і сироти, і покритки. Одним із таких творів є мініатюра-образок (Образок — невеликий за обсягом твір (як правило, прозовий), основою якого є ескізне зображення певної події або сценки)  «Сон» («На панщині пшеницю жала...»), написана в 1858 р. в Петербурзі. Цей вірш присвячений Марку Вовчку, авторці збірки «Народні оповідання», талантом якої захоплювався Т. Шевченко.

 

В основі сюжету — протилежності: воля — неволя, дійсність — сон героїні (мрія), реальний нелюдський життєвий лад — омріяний народний суспільний ідеал. Отже, в образку жорстока реальність протиставляється мрії, що здійснюється лише в сні. Емоційне піднесення в зображенні сну забезпечується зростаючою ритмікою вірша, емоційною лексикою, адже героїня переживає щастя:

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак...

Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз».

«Який то єсть Еней козак!
Під Троєю він дався знати
Нам всім, як взявся рятовати
Богів домашніх і рідню.
Він батька в злу саму пору,
На плечах зніс на Іду-гору,
Сього не майте за бридню».

Його благородне походження від Олімпійських богів визначає його видатну долю – збудувати нову сильну державу:
«... в Трої народився
І мамою Венеру звав…

Еней збудує сильне царство
І заведе своє там панство:
Не малий буде він панок.
На панщину ввесь світ погонить,
Багацько хлопців там наплодить
І всім їм буде ватажок…

…Енею годі вже журитись,
Од його має розплодитись
Великий і завзятий рід;
Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

 І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю;
Там буде жить та поживати»