Русалонька з 7-в або прокляття роду кулаківських. коротка іншормація про кожного члена родини(міщенки і ягоди)? ​

саме згуртовану боротьбу за добро, мир і спокій простого народу можна спостерігати в історичній повісті івана франка «захар беркут». там розповідається про мешканців села тухля, які згуртовано та відважно відбивали набіги монголо-татар, котрі нападали несподівано і жорстоко, руйнували помешкання, знущалися з людей, залишали після себе страшну розруху. люди не могли протистояти цим набігам самостійно, тому вони об’єдналися. порадившись, оцінювали ситуацію, могли розрахувати свої сили таким чином, щоб дати відсіч нападникам. тут ми бачимо як тухольці злагоджено виконують накази мудрих сільських старійшин. також вартий уваги епізод, коли люди перегороджували річку, гуртом носили мул, гілля, валили дерева, працювали усі – від малого до старого. цей твір івана франка має історичне підгрунтя. автор доводить, що сила народу в його єдності. недарма ж в нас говорять, що гуртом і батька легше бити. навіть у найскрутніших ситуаціях, таких, які описані в творі «захар беркут», коли людям загрожує цілковита руйнація та навіть смерть, єдність людей може їх врятувати.

з давніх-давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. пісня людину скрізь. наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. через пісню людина висловлювала свої почуття. нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. але я знаю, що народні традиції передавались через пісню, і збереглись віків. наприклад, сьогодні на уроках з української літератури ми знайомимось з творами усної народної творчості. саме з українських пісень ми дізнаємось про народні вірування, звичаї, про давню історію.

можна сказати, що життя кожної людини розпочиналося з пісні. мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. недарма в народі говорять: «найдорожча пісня — з якою мати колисала».

підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала: «хто співає, у того робота скоро минає». пісня йшла поруч з народом всі віки. під час горя — підбадьорювала, під час свят — розважала, а під час боротьби — надавала наснаги. ось тому народ і говорить: «пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину».