Міні твір на тему як я провела осінні канікули. і будь ласка пошвидше!

Я люблю осінні канікули. Вони дають перепочити під час навчального року. Тільки шкода, що вони такі короткі.

Осінні канікули тривають всього тиждень, іноді десять днів. Не встигаєш як слід відпочити, як уже знову йти до школи.

Зазвичай я проводжу осінні канікули вдома, читаю книги або риюся в Інтернеті. Якщо визирає сонечко, я виходжу надвір до друзів. Якщо надворі дощ, я розкладаю на підлозі «твістер» та за друзів повеселитися. А хтось обов`язково фотографує, як ми на підлозі викручуємося. Вечорами ми граємо з татом в шахи, «монополію» та інші настольні ігри.

Іноді, коли погода дозволяє, батьки їдуть до лісу за грибами. І мене, звичайно, теж беруть з собою. Ще на осінніх канікулах ми їздимо до бабусі. Я залишаюся у неї на кілька днів, граюся з її котом, ходжу з бабусею в гості до тіток. До мого приїзду бабуся зазвичай бере квитки до цирку або на дитячий спектакль, і ми з нею дивимося виставу.

Щоб ми на канікулах не сумували, наш класний керівник теж організовує культурну програму. Наприклад, ми всім класом ідемо на виставку. На останніх осінніх канікулах ми побували в дельфінарії. Там виступали дресировані морські котики та дельфіни. Було так весело! Так що осінні канікули я провів дуже добре.

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=309#ixzz4Q67FdQIo

Олесь — маленький хлопчик, якому все цікаво, особливо те, що відбувається в лісі. Він зображується одинаком, тому що інші діти не поділяють його інтересів. Навіть дорослі не розуміють його, що призводить до конфліктних ситуацій.

Олесь небайдужий (не проходить мимо, допомагає), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну, просить діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плаче, бо щука з'їла пліточку), любить тварин (намагається врятувати пліточку, обороняє коня), слухняний (йде узимку до школи бором), не тримає зла й уміє прощати (зворушений від примирення з Федьком Тойкалом), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника віддячує усім, що має у кишенях), старанний (гарно вчиться, є відмінником), творчий (любить малювати), допитливий (приглядається до природи гає, ніби дослідник, розпитується про тварин), вміє фантазувати (річка – це безтурботна хата, дерева біжать навипередки з Олесем), мрійний (сняться казки, де добро перемагає зло), тонко відчуває несправедливість і чесний (не погоджується з настановами діда, засмучений, бо дід його не розуміє). Наївно по-дитячому протестує проти несправедливості (утікає з уроку малювання, не вечеряє з дідом).

Зара тоже роблю дз по цій повісті) Карочє вони обоє двоюрідні брат і сестра і у них є не здоровий зв'язок. Обоє дуже користолюбні. Ось характеристика Рахіри: «Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білили свої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву». Злодійкувата, охоча до тютюну й горілки, «пуста» дівчина, вона однак прагне бути багачкою і ґаздинею… Якби ж то Рахіра йшла до того чесним шляхом, а то, засліплена жадобою і злобою, одержима бажанням збагатіти, вона штовхає Саву на братовбивство, яке, на її думку, і дасть змогу заволодіти всіма батьківськими ґрунтами. Ну карочє за Саву, то і говрить нема, ще в дитинстві він вбив однолітка, запихнувши йому за шиворот шмеля