Контрольний твір на морально - етичну тему: " моральні цінності сучасного суспільства"

Моральні цінності для мене - це повага до батьків, до ближніх, праця, розвиток самого себе та любов до оточуючих. У сучасному суспільстві, на жаль, уже не ті цінності, які були раніше, які передавались з покоління в покоління. Сьогодні ж для людей найважливіше за усе це грошу та їхні власні бажання. Нікому не потрібний саморозвиток та повага до інших, всі хочуть лише потурати своїм прихотям. Колись наші предки вірили в кохання, працювали та жили в мирі, на сьогодні, усе це давно замінили гроші. Люди вважають, що на світі можна купити все, та вони помиляються, думаючи так, вони втрачають свою людяність та сердечність. Багато підлітків, дивлячиь сучасні фільми, де скрізь показано війну або ж, навпаки, ідеальний світ без проблем, думають, що, маючи гроші, великий будинок та машину, ти станеш щасливим. Та це не так. Звичайно, ззовні ти будеш щасливим, але всі забувають про внутрішній світ, про душу,про моральні цінності,про людяність. Люди готові на все заради грошей, готові вбивати, катувати, руйнуючи свою душу.

Тому, я вважаю, що  ми повинні боротись з цим та показувати сучасному поколінню приклад добра, любові та поваги.

Цитатна характеристика Айвенго з роману "Айвенго".
 
"Наскільки це можна побачити по людині, закутій у крицю, новий шукач удачі мав зріст не дуже й вищий від середнього й скоріше струнку, ніж дебелу статуру. Його крицевий обладунок був щедро оздоблений золотим карбуванням, герб на щиті зображував молодого дубка, вирваного з корінням, з іспанським словом ″Desdichado″, що означає ″Позбавлений спадку. Він сидів на чудовому вороному коні. Умілість, із якою він правив конем, і юнацька грація, видна в його руках, здобули йому прихильність глядачів″.

″Коли шолома скинули, всі побачили вродливе, засмагле на сонці обличчя юнака років25 під кучмою густих, коротких білявих кучерів″.
Айвенго очима  героїв роману:

Ісаак: ″Він добрий юнак  і дотримується визначеного терміну і повертає позичене. Він допомагає ізраїльтянинові″(добрий юнак)

Седрік Сакс: ″Та ні - той син, що не послухався мене, більш мені не син, і я не клопочуся його долею... ″(неслухняний син)

Ровена:  ″Айвенго прийме будь-який виклик до чесного бою...″, ″Дарую тобі, пане лицарю, цей вінець як нагороду за звитягу цього дня. І ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!″.  

Де Брасі: ″Не думав, що серед чотирьох морів, які омивають Британію, знайшовся б такий боєць, що міг би подужати за один день п′ять лицарів″.

Принц Джон: ″Присягаюсь сяйвом від чола Пресвятої Діви, цей лицар позбавлений не тільки спадщини, а й чемності, коли він хоче з′явитися перед нами, не відкриши обличчя″.(людина, позбавлена чемності)                                                               
Ватаг розбійників: ″Хіба він не так само бідний і позбавлений спадщини, як ми? Хіба він не дав часу Фрон-де-Бефові та Мальвуазенові, як і ми б дали, якби змогли? Хіба він не ворог Бріанові де Буагільберові? Він надто схожий на нас, аби мати його за здобич: адже собаки не гризуться з собаками там, де вистачає вовків та лисиць″.

Цитатна характеристика Айвенго з роману "Айвенго".
 
"Наскільки це можна побачити по людині, закутій у крицю, новий шукач удачі мав зріст не дуже й вищий від середнього й скоріше струнку, ніж дебелу статуру. Його крицевий обладунок був щедро оздоблений золотим карбуванням, герб на щиті зображував молодого дубка, вирваного з корінням, з іспанським словом ″Desdichado″, що означає ″Позбавлений спадку. Він сидів на чудовому вороному коні. Умілість, із якою він правив конем, і юнацька грація, видна в його руках, здобули йому прихильність глядачів″.

″Коли шолома скинули, всі побачили вродливе, засмагле на сонці обличчя юнака років25 під кучмою густих, коротких білявих кучерів″.
Айвенго очима  героїв роману:

Ісаак: ″Він добрий юнак  і дотримується визначеного терміну і повертає позичене. Він допомагає ізраїльтянинові″(добрий юнак)

Седрік Сакс: ″Та ні - той син, що не послухався мене, більш мені не син, і я не клопочуся його долею... ″(неслухняний син)

Ровена:  ″Айвенго прийме будь-який виклик до чесного бою...″, ″Дарую тобі, пане лицарю, цей вінець як нагороду за звитягу цього дня. І ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!″.  

Де Брасі: ″Не думав, що серед чотирьох морів, які омивають Британію, знайшовся б такий боєць, що міг би подужати за один день п′ять лицарів″.

Принц Джон: ″Присягаюсь сяйвом від чола Пресвятої Діви, цей лицар позбавлений не тільки спадщини, а й чемності, коли він хоче з′явитися перед нами, не відкриши обличчя″.(людина, позбавлена чемності)                                                               
Ватаг розбійників: ″Хіба він не так само бідний і позбавлений спадщини, як ми? Хіба він не дав часу Фрон-де-Бефові та Мальвуазенові, як і ми б дали, якби змогли? Хіба він не ворог Бріанові де Буагільберові? Він надто схожий на нас, аби мати його за здобич: адже собаки не гризуться з собаками там, де вистачає вовків та лисиць″.