Іть будь ласка термі! скласти твір на тему "тарас (шевченко) на україні"

Тарас Грыгоровыч Шевченко народывся у сели Морынци.Чин народывся тысячу висимсот четирнадцятого року . Чин був як хороший поёт, так и не поганый художник. Украйини чин подарував багато виршив яки зараз читать доросли и биты.

Відповідь:

Для того, щоб зрозуміти чи дійсно Тугар Вовк по-різному відзивається про князя перед тухольцями і перед дочкою, спершу знайдемо в тексті цитати, що підтверджують це:

перед тухольцями на громадській раді  Тугар Вовк каже, що його прислав  "— Мій і ваш пан, князь Данило Романович".

Мирославі, коли вони їдуть в монгольський табір каже: "Може, їхати до Галича, до князя, котрому я наприкрився і котрий рад був мене позбутися? О, хитра се штука, той князь! Використати силу чоловіка, виссати його, мов спілу вишню, а кістку кинути геть — на те він якраз. І який рад був він, коли я попросив у нього даровизни землі в Тухольщині! "Іди,— сказав мені,— нехай лишень тут не бачу тебе! Йди і угризайся з тими смердами за нужденну межу, лиш сюди не вертай!"

Думаю, що перед тухольцями Тугар хотів продемонструвати, що він не якийсь заблуда, а поважний чоловік, якому князь за вірну і тяжку службу дарував ці землі. А воля князя має бути законом для тухольців.

Але перед дочкою, яка була для нього єдиною найріднішою людиною, Тугару Вовку не потрібно було прикидатися. Він розуміє, що князь його не поважає і не довіряє. Нічого Тугар Вовк за довгі роки служби у князя не заслужив. Що Тугар сам змушений ви хоч якісь землі. Що даруючи йому тухольські землі, князь радий був спекатися  Тугара Вовка з свого оточення.      

Пояснення:

Немає на нашій планеті такої людини, яка могла би задовольнитися стоянням на місці, відсутністю руху вперед і нічогонеробленням. Кожна людина хоче розвиватися, ставати красивіше, розумніше і в цілому краще. І якщо цього в реальній дійсності не відбувається, людина смутніє, переймається, в кінцевому підсумку вона стає нещасною і такою, до якої можна мати виключно почуття жалості. Але для повноцінного розвитку власного духу, людині необхідне дотримання ряду умов, головною з яких є свобода.З чим стикається людина, якщо не має свободи? У такому випадку вона повинна щодня займатися тими справами, які її не цікавлять. Власна воля в такому випадку підміняється чужою волею, яка зазвичай прагне поставити цю людину собі на службу. У цьому немає нічого хорошого, адже в такому випадку людина буде розвиватися не для себе, а для інших, для тих, хто хоче витягти з неї різноманітні вигоди. Навряд чи інший погодиться з тим, щоб людина займалася тим, що їй самій цікаво. Все це означає, що ніякого гармонійного розвитку ніколи не буде, буде лише розвиток для відповідності чужим критеріям і стандартам.У творі Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною» розказана історія людей, які прагнули втекти з місцевості, де вони не могли бути повністю вільними і реалізовувати всю свою волю. Твір цей засноване на реальних подіях. У часи, описані у творі, багато українців були жертвами своїх панів, які нехтували інтересами людей і примушували їх займатися тим, що було їм не цікаво і не сприяло їх розвитку. Розказано про те, як молоді люди Соломія та Остап чинили втечу з неволі, але так зрештою не змогли стати разом щасливими, оскільки подолати обставини у втечі просто не змогли. Головною бідою для них стало поранення Остапа, через яке він спочатку був хворий, а потім був посаджений у в’язницю разом з циганами. Врятувати його змогла Соломія і її приятель Іван лише цінами власних життів.Соломія та Остап прагнули бути вільними, щасливими, а тому не захотіли бути в неволі і здійснили втечу. Але ті проблеми, з якими їм судилося зіткнутися, виявилися занадто складні для двох цих молодих людей. Звичайно, два ці образи викликають велику жалість. Дуже хотілося б, щоб вони й інші тогочасні українці мали можливість повноцінного життя і розвитку на власній, Богом даній землі, а не стикалися з цими страшними проблемами, які можуть призвести навіть до смерті.