По три прикметника з казки незвичайні пригоди алі в країні недоладії

Чудернацькі лати
Зелена кастрюля
Дерев яна дощечка

Обидва брати схожі між собою. Кожен з них наважився на крадіжку ікони у власному домі. Можно сказати також, що вони схожі за внутрішніми якостями: схотіли продати велику цінність родини за прості папірці. Але їхнє бажання - ніщо, порівняно з тим, який ганебний вчинок вони вчинили. Хто може винести річ з власного будинку, як злодій? Може лише боягуз. І Роман, і Антон - боягузи. Звісно, на перший погляд здається, що головне - це крадіжка ікони, але насправді, головне зовсім інше. Які почуття керували братів, коли вони вчиняли цей злочин? Чи було їм соромно? Можливо, але навіть якщо соромно, то це ніяким чином не може відвести людину від поганого вчинку. Тільки після його здійснення людина замислиться над тим, що накоїла. І чи стане вона каїтися за свій проступок вирішувати тільки їй.

Я думаю, літо - найкраща пора року, тому що тепло, навколо дуже красиво і у нас є чудова можливість відпочити. Літо - час відпусток і канікул. Ми можемо поїхати куди завгодно, проводити час біля річки чи озера на свіжій зеленій траві, плавати в теплій воді, або піднятися в гори, або грати в різні ігри, кататися на велосипеді і т.д.     Я розповім самий запам'ятовується момент за минулі літні канікули. У липні ми всією сім'єю їздили в ліс на шашлики. Розвели багаття, приготували м'ясо для смаження і поставили намет. Поки батьки займалися приготуванням обіду я пішов у ліс, щоб нагуляти апетит     Як красивий був ліс у цей день ... У повітрі пахло квітами, медом і суницею. Все навколо було зелено, лише стовбури дерев яскраво виділялися на темно-зеленому тлі .Птіци щебечуть на своїй мові, стукає дятел.     І раптом я чую підозрілі звуки ... Неначе хтось щось просичав переді мною. Я озирнувся і побачив ... змію! У мене перехопило подих. Я не запам'ятав як вона виглядає, бо сильно перелякався і почав повільно відходити назад, а потім рвонувся якнайшвидше до нашого табору. Я не став розповідати про подію мамі, що б вона не хвилювалася. Незабаром, пообідавши і повеселившись, ми зібралися і поїхали додому.     Ех ... Як швидко летить час. Шкода, що не можна відтворити ті моменти, ті відчуття, які ти пережив під час канікул. Але залишається вірити, що наступне літо буде таким-же незабутнє!