Актуальность проблем нарушенных в тексте михаила стельмаха " гуси лебеди"

Проблематика твору «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха

Повість «Гуси-лебеді летять» - автобіографічна. У неї автор вклав спогади про власне дитинство, проведене у невеличкому селі на Вінниччині. Твір зображає життя простих українських селян у першій половині двадцятого сторіччя.

Головним героєм та оповідачем у творі виступає дев’ятирічний хлопчик Михайлик. Він розповідає про свої пригоди, радості та негаразди, знайо¬мить нас зі своєю родиною та друзями. Але його життя не здається сірим та буденним. Казкові деталі переплітаються з життєвими реаліями в єдину розповідь.

Основною проблемою твору є людяність. Вона відчувається у думках та вчинках і Михайлика, і всіх інших позитивних героїв повісті. Людяне ставлення до інших – це невід’ємна риса їхніх характерів, практично потреба душі. Михайлик віддає голодному хлопчику та його матері частину насіння, яке він вкрав (що для нього дуже болісно) в матері заради того, щоб виміняти на можливість почитати нову книжку. Мати пробачає синові, бо бачить його доброту. Дядько Себастьян готовий завжди прийти хлопцеві на до Мати радіє дівочому щастю Мар’яни. І навпаки, людяність відсутня у вчинках негативних персонажів твору, і ми відчуваємо, як це ранить Михайлика, як контрастує з його світом.

Поруч з Михайликом живуть різні люди. Деякі стають для нього взірцем доброти, вірності та щедрості. Такими виступають його рідні Дід, Бабуся, Батько й Мати, а також друзі та знайомі Люба, Мар’яна, дядько Себастьян та інші. Однак, навіть маленький хлопчик бачить і розуміє людську нечесність, жадібність та підступність. Вчинки Юхима Бабенка, родини священика, а також родичів його батька викликають у головного героя обурення.

Михайлик зростає серед чистої та прекрасної природи, він пасе конячину, збирає ягоди та гриби, допомагає матері по господарству. Він ві¬рить та водночас не вірить дядьку Миколі, що «знайшов перо жар-птиці», виглядає по левадах та садках літо, яке залишило по собі стиглі вишні та суниці.

Іншою проблемою, порушеною у творі, є проблема тісного переплетіння реального та казкового у дитячому світосприйнятті, його роль у становленні характеру дитини, формування ставлення до людей, подій та явищ. А крім цього, це й проблема впливу дитячих спогадів та вражень на подальше життя людини – чи будуть вони теплом відлунювати в душі?

Хоча життя у творі показане через призму дитячого сприйняття, автор не став прикрашати сувору дійсність тих важких часів. Тільки-но відлюту¬вала громадянська війна, і в лісах ще лишилися «бандити», як їх називає дядько Себастьян. Загинуло багато людей, і сама родина Михайлика теж постраждала. В країні лютує голод, з Херсонщини приходить виснажена жінка з дитиною. Родина Михайлика теж терпить нестатки та бідність. Хлопчик навіть не має власних чобіт, щоб вийти на вулицю.

Твір починається фразою: «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді». Лебеді виступають символом щасливих дитячих років, що роблять світ навколо добрішим та світлішим. Автор і закінчує повість цим образом: «А лебеді летять... над моїм дитинством... над моїм життям!..»

Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=1025#ixzz4Rm3F4TJn

Наприклад це: В українській мові відбилася природа нашого рідного краю, історія нашого народу. Вона допомагає українцям знайти почуття спільної історії, спільної долі, загального походження. Українська мова – символ нашої могутньої країни, вона – її гордість. У ній звуки нашої Батьківщини: шелест трав, дзвін дзвонів, течія води, хрускіт снігу, пташиний щебет, небесні громи, шум дощу. У ній – жива українська душа, луна світу. Українська мова – мова гострої думки, мова рішень, мова дій.Мова, яка діє як ліки для душі!Українська мова красива і незвичайна. Нею написана величезна кількість найкращих літературних та поетичних творів. Українською мовою не можна не захоплюватися, адже за її до можна передати красу навколишнього світу, внутрішній світ людини у всіх деталях. Слід цінувати дар, який нам був подарований.Цінувати і поважати рідну мову людина повинна з перших років свого життя. І якщо всі батьки замість мультфільму стануть читати своєму малюкові казки та цікаві історії, то значущість української мови може знову відродитися і зміцніти. Основи любові до читання повинні зароджуватися в кожній окремій сім'ї. Адже саме читання і є ключ до найбільших знань, розуміння характерів і красивої, правильної мови. Лише за до читання мова зможе надати свій сприятливий вплив не тільки на розуми, але і на душі. Прекрасною стане країна, в якій кожен громадянин захоче досконало знати рідну мову і поклонятися її надзвичайній красі.Кожна поважаюча себе людина повинна пишатися своєю мовою. Той, хто шанує рідну мову, поважає себе, поважає людей. На мою думку, завдання майбутнього покоління – зберегти українську мову, не дати їй зникнути. Якщо зникне мова, то незабаром припинить своєіснування і вся нація. Рідна мова не менш цінна, ніж корисні копалини, її не можна купити або продати, нею можна тільки пишатися і захоплюватися.Українська мова може використовуватися у всіх сферах суспільного життя, за її до передається найрізноманітніша інформація,Вона виражає найтонші відтінки думки. Багатство нашої мови і створена на ній література викликає інтерес до неї у всьому світі. Вона є культурною спадщиною нашого народу, частиною його історії. Українська мова увібрала в себе красу, велич, широту неповторної української природи і душі українського народу. Вона завжди була предметом гордості українських письменників і поетів, які любили свій народ і свою Батьківщину.Знання української мови просто необхідне для успішного просування по кар'єрних сходах, для становлення людини як особистості, для формування світогляду і, зрештою, для простого спілкування з людьми. Наш рівень інтелігентності в чомусь залежить від нашого вміння правильно, чисто і красиво викладати свої думки. Для цього ми ще в дитячому садку вчимо вірші, в школі пишемо твори, читаємо великих поетів і письменників. Все це накладає сприятливий відбиток на нашу культуру.

Любий Чіпка!
Прочитавши повість Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні", я проаналізувала твої дії. Тож можу запевнити, що ти поводив себе вкрай погано.
По-перше, тобі потрібно поставити ціль у житті, яку потім ти будеш прагнути досягнути. Тоді ти міг робити якісь досягнення та прагнути до того, до чого хотів. Адже коли людина має якусь ціль у житті, вона робить все для того щоб її досягти, а не байдикує, як байдикував ти Чіпка. 
По-друге, будь уважнішим до своєї матері, яка з усіх сил старається тобі до Вона твоя матір, вона любить тебе і бажає тобі всього найкращого, які б вона дії не робила, знай зла вона тобі не зробить. Вона вже старенька і потребує до Ти повинен піклуватися про неї так, як вона піклувалася про тебе колись у дитинстві, не забувай того що вона тебе виростила. Приділяй їй більше уваги!
По-третє, візьми приклад з Грицька. Він виріс у таких же жорстоких умовах як і ти, проте має родину і достаток. Чіпка, якби ти був більш активнішим, хотів справді створити добру родину, тобі потрібно було брати приклад з Грицька, і тоді твоє життя склалося дуже добре, май це на увазі. Але в основному, ти старався, якось покращити себе, хоча це в тебе не зовсім виходило, ти ніби вставав, але знову падав, і так було кілька разів, я думаю, що в тебе на далі буде все добре, тому що ти обдумаєш все що я тобі написала, і з робиш свої висновки