Опис твору гуси лебеди летили в формули сенкана

«ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ» ГОЛОВНІ ГЕРОЇ «Гуси-лебеді летять» Стельмах головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої діляться на позитивних та негативних. Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»… «Гуси-лебеді летять» коротка характеристика головних героїв. Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Мати Михайлика — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди. Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. Бабуся — проста селянська трудівниця Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна. Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика. Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.

Образ Руської землі в «Слові про похід Ігорів » — територія від Новгорода до Тмутаракані, від Дунаю до Волги. Неосяжні землі автор ніби оглядає з висоти пташиного польоту, відчуває її як живий організм.
Образ Руської землі «Слово про похід Ігорів»
Поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів. Смисловий контекст його вживання у творі свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а всю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, весь державний простір Київської Русі.
Згадуючи події в різних князівствах Київської Русі, письменник створює конкретно- чуттєвий образ Руської землі, оживлює його яскравими картинками природи, хліборобської праці, згадками багатьох географічних назв. Ми бачимо великі і малі річки, що течуть по неосяжних руських просторах (Волга, Дунай, Донець, Дніпро, Сула, Рось, Немига, Стучна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі, навколо якого повинні бути об’єднані всі руські сили для боротьби з підступними і жорстокими половцями.
«Русь земля для «Слова…» — це, звичайно, не тільки «земля» у власному значенні цього вислову, не тільки руська природа, руські міста, це в першу чергу народ, що її населяє», — відзначає Д. С. Лихачов.
Авторові «Слова…» дорога і мила Руська земля, люди, які живуть на цій землі і створюють її могутність, хоч страждають і зазнають багато зла і горя від князівських усобиць і половецьких нападів. Він добре знав життя і прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів.
Крім того, автор «Слова…» задумується і над історичною долею Руської землі. Він охоплює події руського життя за півтораста років і веде свою розповідь, «свывая славы оба полы сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час з теперішнім, що допомагає йому глибше і виразніше висловити основну ідею твору.
Отже, Руська земля — основний художній образ «Слова…». Завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду, автор зумів у цьому образі охопити і подати, по суті, всю велику Русь як єдине ціле у просторі і часі.
Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 8 клас

1. Поява чорта.
 2. Оповідання про коваля Вакули.
 3. Розмова гордовитої Оксани й закоханого Вакули.
4. Чуб, батько Оксани, іде в гості до Солохи.
 5. Оксана обіцяє Вакулі вийти за нього заміж, якщо він принесе їй черевички, які носить сама цариця.
6. Солоха ховає невдачливих залицяльників (риса, голову, дяка, Чуба) у мішки з-під вугілля.
7. Вакула сідає на чорта й летить на ньому в Петербург.
 8. Жителі села довідаються, хто сидів у мішках.
 9. Вакула, добравшись до столиці, іде до цариці на прийом разом із запорожцями й одержує черевички государині
10.Оксана засмучується про відсутність Вакули й почуває, що вона закохана.
 11. Вакула, вернувшись, сватає Оксану
12. Життя Вакули й Оксани.