Кого в поемі сон спочатку порівняно з ведмедем а потім з кошеням​

Весна прийшлавесна прийшла і все кругом ожило. сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. звідусіль чується їх дзюрчання. весна прийшла і принесла нове життя.зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.починають прокидатися природа. на деревах починає розпускатися листя. і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. саме ці квіти є символом весни. дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.багато роботи у звірів і птахів. вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. також багато роботи і у людей. весна пора роботи.

Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе. вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки. до того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування. взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. ніби цим чогось досягнеш, крім батога. а справді, кому й що доведеш? тільки собі гірше зробиш. краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.