30 письмовий переказ гуси лебеді летять надо, молю просто

1) В поті чола (важкою працею). "В поті лиця ти їстимеш хліб" (Бут. 3:19) - сказано Богом Адаму, вигнаних з раю.

2)Внести свою лепту (внести посильний вклад). Внесок - дрібна мідна монета. За словами Ісуса, дві лепти вдови, покладені в храмову жертвенніцу, коштували набагато більше багатих пожертвувань, т. К. Вона віддала все, що мала (Марк. 12: 41-44; Лк. 21: 1-4).

3)Корінь зла (джерело зла). "Коли корень справи знаходиться в ньому!" (Іов. 19:28). "Бо корінь усього лихого то грошолюбство" (1-е Тим. 6:10).

4)Не судіть, і не судимі будете. Цитата з Нагірної проповіді Ісуса Христа (Матв. 7: 1).

5)Незважаючи на особи. «Не звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого веселіше" (Втор. 1:17).

Повість М. Коцюбинського "Дорогою ціною" присвячена життю українського народу на початку XIX ст. У повісті відтворено долю молодих людей, яка була досить типовою для того часу. Опинившись в неволі, трудове селянство, "як дикий тур, загнаний, знесилений", не бажало, одначе, скоритися з панським ярмом на шиї. Багато з них бігло з-під кріпацтва у вільні краї, зокрема за Дунай, де після зруйнування Запорозької Січі 1775 року було засновано Задунайську Січ. Але й там не було волі і спокою, бо панство ловило втікачів і, якщо не засилало до Сибіру, то "одсилало в кайданах назад, знов у неволю, на панщину". І невідомо, що було краще: загинути чи залишатися жити у знущанні.

На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.

Объяснение: