Іть будь-ласка.вікторина до тексту "за сестрою" 7 кл.

1. Про які часи йдеться у повісті «За сестрою» А. Чайковського?
а) Боротьба українців проти польської шляхти;
б) боротьба українців проти монголо-татарських нападів;
в) боротьба українців проти фашистів;
г) боротьба українців з половцями

2.Як звали головного героя повісті?
а) Семен;
б)  Панас;
в)  Павлусь;
г)  Андрій.

3.Назвіть рідне село родини Судаків, на яке черговий раз напали татари:
а) Зачепилівка;
б) Дністрівка;
в) Семигори;
г вка. 

4.Хто найперший передчував небезпеку?
а) Козак Семен Непорадний;
б) дід Панас;
в) брат Павлуся;
г) сотник Андрій Недоля.

5.Коли татари напали на село?
а) Зранку;
б) вночі;
в) опівдні;
г) після обіду.

6. Як звали сестру головного героя повісті?
а) Олена;
б) Галя;
в) Ганя;
г) Настя.

7. Кого характеризують слова: «Я, неначе саме щастя, хапаю чоботи, нашвидкуруч навстоячки намотую онучі і через хвилину стаю козаком-завзятцем…»?
а)  Семена;
б)  Панаса;
в)  Павлуся;
г)   Андрія.

8. Де було звичне місце зустрічі козаків у степу?
а) Біля найвищого кургану;
б)  посередині степу;
в)  за високою ковилою;
г) біля Свиридової могили.

9.Що побачив козак Семен Непорадний на заході вранці?
а) Пожежу; б) темні грозові хмари;
в) яскраво-рожевий пруг неба; г) сильний туман.

10. Яка пригода перервала роздуми козака Непорадного біля вогню?
а) Голосне іржання коней; б) свист стріл;
в) поява хлопчика на татарському коні; г) незрозумілі викрики.

11.Що знайшов Семен у сідлі коня?
а) В’язку стріл; б)  золото, гроші; в) пістолі; г) торбинку з сухарями;

12. Козаки брали з собою у похід 80-літнього діда Панаса, бо він…?
а) був досвідченим стратегом;
б) добре орієнтувався на місцевості;
в)  не хотів залишатися вдома;
г) лікував і розважав.

А.Чайковський. «За сестрою»
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

ІІ варіант

1. Ким виявився малий Павлусь для козака Петра?
а) сусідом;
б)  братом;
в)  знайомим;
г)  братом його дівчини.

2. Як Семен Непорадний впіймав татарина?
а) зіштовхнув його з сідла;
б)  несподівано із засідки;
в) на аркан;
г) голіруч.

3.Рану Павлусеві перев’язав:
а) козак Семен Непорадний;
б) дід Панас;
в) брат Павлуся;
г)сотник Андрій Недоля.

4. Сотник Андрій Недоля сказав, що коли Павлусь вийде зі своєї пригоди цілим, то буде з нього:
а) бравий козак;
б) кошовий;
в) гетьман;
г) сотник.

5. Павлуся взяв у полон:
а) татарин;
б) козак-зрадник;
в) розбійник-перевертень;
г) половець.

6. Як поступив з Павлусем харциз Карий?
а) Відпустив на волю;
б) змусив працювати на нього;
в) продав татарам;
г) закрив у темниці.

7. Кому допомагає хлопчик, будучи у татарському полоні?
а) земляку Остапу Швидкому;
б) сусідці Орисі;
в) потурченому бранцю;
г) пораненому половцю.

8. Павлусь відчув почуття вдячності до:
а) Мустафи-ефенді; б) Девлет-Гірея;
в) розбійника Карого; г) козака Степана Судака.

9. Павлусь не хотів повертатися з рідними у вку, тому що прагнув…
а) відчути смак волі; б) брати участь у поході з козаками;
в) перевірити свій характер; г) визволити сестру.

10. Кого характеризують слова: «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала у жилах»?
а) Козаків; б вчан; в) татар; г) половців.

11. Назвіть художні засоби, використані у повісті: «жили, начеб у якій фортеці»; «червоні, мов буряки», «тихо, мов у вусі»:
а) порівняння; б) метафори; в) епітети; г) гіперболи.

12. Романтичний герой повісті – це :
а) дід Панас;
б) козак Семен Непорадний;
в) Девлет-Гірей;
г) Павлусь.

Відповіді до тестових завдань
А.Чайковський. «За сестрою»

                      І варіант                                                  ІІ варіант

1.
б
4.
б 
7.
в
10.
в
1.
б
4.
б
7.
а
10.
в
2.
в
5.
б
8.
г
11.
б
2.
в
5.
в
8.
б
11.
а
3.
г
6.
в
9.
а
12.
г
3.
а
6.
в
9.
г
12.
г

Павлуша і Ява («насправді його Іваном звати») — «найкращі друзяки і напарники». Гострий на язик дід Салимон каже про них: «Одно… Ява і Павлуша пішли. От хлопці! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні».Павлуша і Ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них «слава… гриміла на всю Васюківку, як радіо на Перше травня».Енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні «штуки – викаблуки». За характером Павлуша і Ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є Іван. Це він вигадав випустити «пугутькало» в клубі під час лекції на тему «Виховання дітей у сім’ї», влаштувати бій биків з головною «героїнею» коровою Контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки…За своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров’ям і життям, коли почули з глибини колодязя «плаксиве щеняче скімління».Попри всі суперечки між друзями, Ява зважає на недавню хворобу Павлуші і спускається в колодязь: «…. в тебе була ангіна тиждень тому. Тобі не можна в колодязь», — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. Крім того, Іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив’язаної кози. З того моменту друзів стало троє: Павлуша, Ява і Собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.Як цікаво читати про всі веселі пригоди Павлуші та Яви — кмітливих та винахідливих героїв Всеволода Нестайка! Здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! КнигаВсеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала моєю улюбленою, а герої пригод Павлуша і Ява — найкращими моїми друзями.  

Які цінності сьогодні панують у світі? Раніше, у часи молодості наших батьків, головними цінностями були духовні. Вони прагнули краси, добра і миру. У сучасному світі  цінності змінилися. Ми більше не бачимо щастя у родинному затишку чи тихому весняному ранку – сьогодні майже для всіх щастя полягає у матеріальних статках, грошах і владі. Хоча люди, які прагнули лише до цього, були в усі часи.

І. Карпенко-Карий у своїй комедії «Сто тисяч» також порушує проблему влади над людиною грошей. Головний герой твору – Калитка – повністю підкорився цій владі, і, щоб збагатитися, навіть пішов на злочин. Герасим хотів добути сто тисяч фальшивих грошей. Коли ж виявилося, що замість грошей у мішку папірці, Калитка ледь не покінчив з собою.

Через гроші люди, як і Калитка, ладні втратити родину, близьких, друзів, тверезий глузд, людську подобу, позбавити сенсу своє життя. Коли гроші починають керувати людиною, вона може навіть вбити, зрадити близьких, адже вона повністю втрачає самоконтроль і головне для неї тільки гроші.

Кажуть, що людину можна перевірити грошима і владою. Дійсно, так часто буває, коли людина із вихованої та уважної перетворюється на жадібну та егоїстичну саме через гроші.  Коли у людини з’являються гроші, вона часто стає агресивною, забуває про друзів та близьких, хвилюється тільки про те, щоб нажитися ще більше.

У п’єсі «Сто тисяч» ми бачимо образ господаря, який, прагнучи швидко і без зусиль розбагатіти, потрапив у трагікомічну ситуацію та ще й втратив досить багато грошей. Тож автор ніби попереджає нас про те, що не можна розраховувати на легку наживу – за все доводиться платити. І часто ця плата буває занадто великою. Адже крім грошей Герасим міг втратити  волю та повагу у суспільстві, міг опинитися у в’язниці без близьких та друзів. Тож гроші – це зовсім не головне, саме на це націлює нас автор у своїй п’єсі. І. Карпенко-Карий розуміє, яку владу гроші мають над людиною і хоче застерегти своїх читачів. Саме Герасим Калитка є людиною, на прикладі якої автор показує владу грошей над суспільством.

На мою думку, гроші сьогодні – це і друг, і ворог. Друг, тому що все ж таки без них неможливо сьогодні прожити. Вони – шлях до здійснення наших бажань б їх втілення. Але не слід забувати, що надмірна тяга до грошей робить людину жадібною, жорстокою та безпринципною. Тому не слід ставити собі за мету збагачення – неможливо знайти у грошах своє щастя. Адже посмішки рідних, щиру дружбу, справжнє кохання та теплу дитячу усмішку не можна купити ні за які гроші.