Скласти порівняльну характеристику дракона у фольклорі й дракона у повісті-казці "місце для дракона".

у «думі про козака голоту» відображається одна зі сторінок історії україни — боротьба нашого народу проти турецьких загарбників. рядки  думи  переносять нас у xvi—xvii століття. у ті часи татарські й турецькі військові загони були справжнім лихом для українців. вони зненацька нападали на міста й села, грабували та руйнували їх, а людей уводили в полон та продавали на невільницьких ринках. але народ відстоював свою незалежність, мужньо захищав власні землі. найважливішою силою в цій боротьбі стало козацтво, яке не лише відбивало напади неприятелів, але й саме нападало на ворогів у криму та туреччині, звільняючи в’язнів. народ увічнив подвиги славетних козаків у думах. так, у «думі про козака голоту» змальовуєтьсяперемога козака над татарином. козак названий голотою тому, що він убогий. на ньому старенька «семиряга», дірява «шапка-бирка», а на ногах «постоли в’язові» й «онучі китайчані» з валовими зав’язками. але, незважаючи на такі «шати», козак має гарного «коня вороного» та «ясненьку зброю». у думі особливо підкреслюється, що  голота — мирна людина: «ні города, ні села не займає». він любить рідну землю й не знає страху: «не боїться ні огня, мі меча, ні третього болота». зовсім інакше змальовується образ татарина. він — заможна людина, має гарний дім і дороге вбрання. але головна мета його життя — це нажива, він прагне розбагатіти якомога більше. ми переконуємося, що татарин занадто жадібний, оскільки він мріє захопити козака живцем і продати його в неволю. а страждання козака та його туга за рідною землею татарина не обходять. однак у чесному бою козак  голота переміг татарина. у думі народ прославляє відважного й мужнього голоту та виплює побажання, щоб козаки

тема: невільне становище рідного народу

ідея: засудження байдужості людей до горя своєї батьківщини.

жанр:   ліро-епічний вірш

художні засоби:

епітети: силу невблаганну,братів   рідних,земля обітована,золотоверхім місті

метафори: сліпої долі,заграло та й ущухло  червоне море,безрадісна пустиня,отара безпричальна

порівняння: і ти колись боролась, мов ізраїль,  україно що, мов леви в пустині,  розбіглися, немов шакали ниці,вихід із єгипту,немов потоп,вдень ішов, мов туча грізно-біла

символи:     дух часу,  червоне море,  фараон,    заповіт новий

звертання:   ненависна чужинко

риторичні запитання: чи довго ще, о господи, чи довго  ми будемо блукати і шукати  рідного краю на своїй землі? коли скінчиться той полон великий,що нас зайняв в землі обітованій? і доки рідний край єгиптом буде? коли загине  новий  вавілон?