Скласти порівняльну характеристику швайка і тишкевича (джури козака швайки)

Швайка:
Відважний козак, який захищає свою Батьківщину від ворогів. Готовий віддати життя за товариша і не скривитися. Вправний і дуже кмітливий вивідник землі Переяславської. По всьому степу ходять слухи про цього невловимого всюдисущого уруського розвідника-вовкулаку, якого ніхто навіть не бачив в лице, а якщо й бачив, то недовго йому залишалося жити. 
Тишкевич: 
Підступний і жорстокий челядник пана Кобильського. Він водиться з татарами і без терзань совісті видає їм інформацію про козаків. Також він зі своїми друзями обкрадає і вбиває вільних добитчиків з плавнів, які надіялися на краще життя. Кмітливий і досить швидко розуміє що робити навіть в єкстрених ситуаціях. Хоча все ж він отримав по заслугам.

Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.

І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.

Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.

А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.

Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».

Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.

1. Летіли гуси, а назустріч один: "Добридень, сто гусей! - каже. "нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та чверть стільки і ще ти, то аж тоді буде сто". Скільки було гусей? 2. Яке хлоп'яче ім'я можно однаково читати з обох боків, вперед і назворот? 3. Коли людина в кімнаті буває без голови? 4. Що спершу треба зробити, лягаючи спати? 5. У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг? 1. Тридцять шість. 2. Пилип. 3. Коли виставить голову у вікно. 4. Сісти. 5. Дві ноги мельника.