Твір на тему чим схвилювала поезія василя голобородько наша мова

Не дуже часто серед моїх однолітків жваво обговорюються літературні твори, але бувають і винятки. Одним з таких виняткових поетів, які викликають інтерес не тільки у дорослих, а й у школярів, є відомий український поет Василь Голобородько. Якщо б мені довелося охарактеризувати його творчість одним словом, перше, що прийшло б мені на думку – це слово «дивно». І це цілком зрозуміло, адже тексти в поезіях Голобородька, досить дивні, незвичні і неочікувані. Та не тільки тексти, усе в творах цього поета є таким самим дивним і неочікуваним. Але перш за все дивує форма його поезій, яка максимально наближена до білого, вільного вірша. І хоча у цих віршах немає рими, але дуже добре простежується їх темп, який може раптово змінюватися, як змінюється темп у музичних композиціях. Та й образи, які створює Голобородька теж дуже несподівані. Це і слова, якими ми мовчимо на самоті, і зелене волосся дощу, і багато такого, що може зрозуміти лише людина зі щирою тонкою душею. Ці образи незвичні, але дуже захоплюючі і цікаві.

Відповідь:

Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих

Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розпо­відей.

Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п’єсу

Пояснення:думаю що все правильно

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — громадянська (патріотична).

Тема: зображення щирого патрiотичного почуття

Iдея: заклик до українського народу плекати мову як оберіг

Ліричний герой — українець, який любить, шанує рідне слово та закликає до його збереження.

Художні засоби:

персоніфікація (щоб не вмерло слово)

повтори «щоб не вмерло слово»

епітети «холодний всесвіт», «теплі слова»,

уособлення «не вмерло слово», «слова народжуються»,

риторичні заклики «співаймо», «гуляймо», «розповідаймо», «наповнюймо».