Составить сложный план. добро і зло в житті та в душі (за новелою "я(романтика)" м.хвильового світ поділений на дві частини — добро і зло, між якими точиться запекла боротьба. добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би. у новелі миколи хвильового "я (романтика)" добро уособлюється в образі матері з біблійним ім'ям марія, котра є "втілений прообраз тієї надзвичайної марії", яка стоїть на грані невідомих віків — діви марії, матері божої. син земної матері — вірний революціонер. він головний у чорному трибуналі синедріону, який виносить невинним людям тільки один вирок — смерть. його оточують страшні постаті: садист доктор тагабат, навіки переляканий, безвольний андрюша, не здатний мислити дегенерат. смерть стоїть за спинами цих людей і водить їхніми руками, коли вони підписують вироки. у них один на всіх холодний розум і камінь замість серця. революція не дала їм права на сумніви і вияв людяності. вона з'єднала цих чотирьох в одне ціле, не дала їм можливості мати свою думку і виявляти власну волю. жорстокий доктор тагабат перетворив цей суд на нікчему в своїх руках, став його злим генієм. йому не може протистояти андрюша, який потрапив сюди проти власної кволої волі. коли треба підписатися під вироком, він мнеться, тремтить, але все-таки ставить на суворому життєвому документі якийсь незрозумілий ієрогліф. іноді він наважується непевним голосом сказати, що незгодний з занадто суворим вироком для жінки, матері трьох дітей, чи натовпу черниць. але грохот хриплого реготу доктора тагабата зводить нанівець його слабкі душевні пориви. андрюша проситься на фронт, щоб бути подалі від цього брудного діла. він готовий загинути в бою від ворожої кулі, але панічно боїться смерті від руки доктора тагабата чи главковерха. вони не дозволять йому залишитися чистим. їх усіх поєднала кров невинних жертв. на відміну від андрюші, доктор тагабат ніколи не сумнівається. письменник не розкриває перед нами, що ховається за словом "доктор". можливо, тагабат у мирному житті був лікарем, рятував чужі життя. що ж таке повинно статися з людиною, щоб представник найгуманнішої на землі професії перетворився на патологічного вбивцю? ким він буде, коли закінчиться війна? і цьому садистові підкоряється не тільки безумний дегенерат, не тільки безвольний андрюша, а й сам главковерх. душа романтика революції розділена навпіл. коли він втомлюється від своєї страшної роботи і закриває очі, перед ним з'являється образ матері. вона дивиться на нього люблячим, лагідним поглядом, бере його обличчя в свої сухі старечі долоні і називає його м'ятежним сином, який зовсім замучив себе. він розуміє, що в цій кімнатці не фантом матері, а частина його власного "я", яка ще тягнеться до чогось світлого, до душевного тепла. образ матері не дає його свідомості повністю зануритися у непроглядну чорноту зла. марія своєю тихою молитвою, дотиком ласкавих рук, жалістю до сина бореться зі злом у його душі, намагається вирвати його з обіймів жорстокої дійсності, вивести з того кута, у який він сам себе загнав. не кожна жінка може народити бога, але як жити матері, яка народила диявола? її смерть від руки сина закономірна, але зерна добра, які вона розсівала навколо себе, не повинні загинути, якщо навіть у доктора тагабата щось ворухнулося в душі, коли він зрозумів, щось ось зараз на його очах станеться найстрашніший злочин: син уб'є матір. марія ні в чому не звинувачувала свою дитину, її безмірна любов і жалість до сина була всеперемагаючою. своєю смертю від руки сина вона нам ніби говорить: "ні! так не повинно бути! " і якщо з цією думкою ми закриємо твір м. хвильового, то значить, добро сильніше за зло і обов'язково у цій битві переможе.

1. У світі ведеться постійна боротьба між добром та злом:
а) мати - уособлення добра;
б) син земної матері - вірний революціонер.
2. Страшні постаті.
3. Духовний занепад особистості:
а) смертний вирок іншим;
б) замість серця камінь;
в) холодний розум.
4. Значення кожного образу:
а) доктор Тагабат - злий геній;
б) Андрюша - квола воля;
в) Дегенерат - звірячий інстинкт.
5. Душа революційного романтика роздірлена навпіл:
а) щиро любить матір;
б) є рушійною силою революції.
6. Найстрашніший злочин - вбивство сином рідної маьері.

Надеюсь так

Объяснение:

Відповідь: Нещодавно на уроці української літератури ми з однокласниками прочитали твір Вінграновського "Сіроманець". Ця повість навчає усвідомленню того, що людина і природа - єдине ціле. Маленький хлопчик потоваришував із воком, став йому щирим та відданим другом. Тому цей твір навчає ще дружбі. 

   Хто з нас має такого прекрасного друга, як головний герой твору? Я думаю, не багато людей можуть похвалитися наявністю людини, яка буде не тільки в радощах, а й у біді. Коли Сіроманець захворів, хлопчик домовився з лікарем про прийом. Він намагався вилікувати свого товариша, зробити так, щоб він мав повноцінне життя. "Сіроманець" Вінграновського - це твір про цінність дружби, важливість милосердя та співпереживання в житті кожної особистості. Ця повість дуже сильна, адже навчає бути добрішими одне до одного та жити в гармонії з природою.

ответ:У восьмому класі я прочитала чимало цікавих творів. Вони були насичені різними подіями, емоціями, переживаннями. Кожен твір вразив мене. Прочитавши романи, вірші, повісті, я вивчила багато нових цікавих фактів про історію України, життя, звичаї, традиції та побут народу.

Є твір, який мені запам’ятався найбільше. Історичний роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» вразив мене, показав справжню історію України. Відомий український письменник зміг чудово зобразити історичні події доби Руїни. У творі утверджується думка про необхідність підвищення національної свідомості українців. Доводиться факт, що провідною силою для розвитку держави є національна еліта. У романі автор закликає до єдності народу заради щасливого майбутнього. Куліш акцентує увагу на суперечностях між козаками, шляхтичами, міщанами.

Роман сповнений різноманітними образами. Кожен персонаж має свою характеристику, усі риси підкреслені за до художніх засобів. Окремий герой твору часто відіграє важливу роль. Роман побудований на історичних фактах, тому вражає те, що були лицемірні, підступні, егоїстичні люди, які готові були знехтувати Батьківщиною заради власної вигоди. Найлукавішим героєм є Іван Брюховецький. Це політичний авантюрист, який будував свою кар’єру лише на брехні. Навіть автор ставиться до героя зі зневагою, називає його Іванцем. Брюховецький — безчесна людина. Спокійно дивлячись людям в очі, він говорив неправду, втирався в довіру народові, намагався справити гарне враження, вдавав із себе скромного чоловіка. Іван таки зміг дістатися своєї мети. На раді серед черні він був обраний гетьманом. Вражає підступність людини. Одразу ж Брюховецький починає пригноблювати людей, називає їх дурним мужицтвом. Не можна спокійно реагувати на підступність Іванця. Мабуть, саме через таких людей Україна й переживала такі важкі часи після смерті Богдана Хмельницького.

На противагу Брюховецькому у творі змальований Яким Сомко. Це справжній патріот своєї держави. Він щиро вболівав за щасливе майбутнє Батьківщини. Автор змалював Сомка в образі продовжувача дипломатичної політики Богдана Хмельницького. Яким не хотів аби через його власні інтереси починалися чвари. Цей чоловік мріяв про квітучу державу, прагнув, аби два береги Дніпра приклонилися під одну булаву. Сомко — щирий, розумний, сильний, сміливий ватажок, який прагнув об’єднати Україну. Письменник зображує героя гарним чоловіком, воїном з ясними очима, відданим, благородним гетьманом. Душа радіє, коли розумієш, що все ж таки є справжні патріоти.

У творі піднімаються не тільки проблеми патріотизму, гідності, а й тема кохання. Стосунки між Петром Шраменком та Лесею Череванівною займали провідне місце в романі. Звичайно кохання розвивалося не безхмарно, були складнощі. Я була дуже рада, коли дізналася, що Петро та Леся одружилися. Я вважаю, що вони є достойною парою. Закохані довго боролися за свої сильні, взаємні, щасливі стосунки — і вони дісталися бажаного.