Написать краткий сюжет до твору "гуси-лебеді летять" м.стельмах(для читацького щоденника) !

1. Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю». Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і внук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастіяном. Розповідь про життя дядьки Миколи. Читання дядькою Миколою листа від батька, в якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передавав низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро. 2. Михайлик дуже любив читати. Чого він тільки не перечитав! Щоб йому ніхто не заважав, хлопець читав поночі. Саме у цей час Михайлику уявлялася нечиста сила. Одного разу він нею так захопився, що скрикнув, і тим самим побудив всіх. З цього часу мати ховала від сина каганець. Багато книг було у Юхрима Бабенка. Він погодився дати Михайлику почитати «Пригоди Тома Сойєра» за умови, що той принесе йому чотири склянки гарбузового насіння. Хлопець потайки від мами бере його. Зустрівши жебраків, Михайлик половину цього насіння віддає маленькому хлопцю. Замість «Пригод…» Михайлик отримує від Юхрима Бабенка для читання казки, бо той приніс йому тільки дві склянки насіння. Дід зробив для онука вітряк. Мати висловлює подяку сину від жінки-жебрачки за насіння, увагу і доброту. 3. Початок літа. Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень (це йому порадила Мар’яна) і попасти Обмінну. (Дід Дем’ян розповів, як він з дядьком Трохимом замість коня купив коняку, через що розсмішив усю родину.) Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим, що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку. 4. Михайлику дуже хотілося віднайти книгу для читання. Він звертається до Мар’яни, щоб та до йому в цьому. Дівчина приводить хлопця до попа, який дає для читання книгу «Космографія». Михайлик намагається осмислити її, але йому це складно, оскільки книга має багато незрозумілих термінів, понять. Поп навмисно дав хлопцю таку книгу. Ніхто на селі Михайлику не міг розтлумачити її зміст. Тільки дядько Себастіян сказав: «…це книга про небо» — і порадив повернути цю книгу попу. 5. Рано-вранці дід розбудив Михайлика, щоб внук йшов випасати Обмінну до лісу. В лісі хлопчик назбирав багато грибів, переважно красноголовців. Юхрим Бабенко хотів у Михайлика виміняти гриби на «Пригоди Тома Сойєра», але хлопець не погодився. Після обіду юний читач іде до попа, який дав хлопцю іншої книги — «Тарас Бульба». Ця книга дуже вразила Михайлика. Ввечері хлопець пішов до комнезаму. Дядько Себастьян подякував Михайлику за гриби, подарував йому цукерок. Між ними відбулася розмова про можливе щасливе майбутнє життя. Михайлик, будучи вже дорослим, завжди з великою вдячністю згадував дядька Себастіяна. 6. Михайлик щовечора полюбляв відвідувати дядька Себастіяна. Одного разу до комнезама заявився Порфирій, який був у банді. Він висловив бажання повернутися додому і розпочати нове та чесне життя. Дядько Себастіян довіряє Порфирію, але це не подобається Юхриму Бабенку. Юхрим починає писати проти неправомірних дій комбіда скарги до газети, у повіт, губернію і столицю. До села приїздить комісія, яка здійснює перевірку щодо скарг, але злочину в цьому не виявляє. Юхрим Бабенко звертається до дядька Себастіяна, щоб той написав на нього характеристику, бо «писарчук» виявив бажання присвятити себе політичній діяльності. Дядько Себастіян пише реальну характеристику на Юхрима, від якої останній дуже незадоволений і обурений. 7. Дідусь з Михайликом зоряної ночі поверталися додому з Майданів. Внук милувався зоряним небом і мріяв про те, як піде до школи (дідусь пообіцяв його повести до неї). Під час подорожі героїв зустріли червоноармійці. Один з червоноармійців наголосив на необхідності вчитися Михайлику. Повернувшись додому, подорожуючі вирішили не будити родину і заночувати у клуні на сіні. Дідусь ночував на вулиці, прилігши на лаві біля бабусиного вікна. В результаті — захворів і помер. Незабаром бабуся, страждаючи за дідусем, теж померла. 8. Михайлик дуже переживає через смерть старих. Люба і матір заспокоювали його. Повернення Панаса Дем’яновича додому, син не зразу пізнає батька. Тато веде сина до школи. Після невеликого екзамену вчитель Настя Василівна записала Михайлика до другого класу школи. Оскільки у хлопця не було чобіт, батько носив на руках сина до школи. Незабаром Панас Дем’янович купує сину бублика з маком та чоботи. 9. На селі з’явилося оголошення про проведення театральної вистави у приміщенні школи. Глядачам дозволялось отримати квиток за плату натуральними продуктами, якщо у них немає грошей. Після невдалої спроби Михайлика «зайцем» потрапити до театру, йому допомагає дядько Себастіян. Відвідавши спектакль, Михайлик вирішує сам написати п’єсу. Під час роботи над твором виникали труднощі щодо слів дівчини про любов. Мар’яна прощається з родиною Стельмахів, бо від’їжджає з любим козаком. Михайлик з Любою, взявшись за руки, йдуть до школи, а над ними летять гуси-лебеді.

Тим часом Шарик потрапляє під вплив комуністичного активіста Швондера, який переконав Шарика, що той — пролетар, який страждає від гноблення буржуазії (в особі професора Преображенського та його асистента доктора Борменталя), і налаштовує його проти професора. Згодом Шариков стає завідуючим відділу очистки Москви від бездомних тварин. Збирається одружитись та жити в квартирі Преображенського. Після доносу на професора його асистент Борменталь не витримує нахабства Шарикова, і через 10 днів у квартирі професора Преображенського знову живе собака.

Как известно из повести М.Н. Булгакова "Собачье сердце" - донор гипофиза в опыте профессора Преображенского, погибший от удара ножом возле пивной "Стоп-сигнал" трижды судимый, зарабатывал игрой на балалайке по кабакам.

По ходу повествования оказывается, что именно гипофиз Клима передал милейшему псу Шарику дурную наследственность, которая превратила его в хулигана, дебошира, хама и бытового разложенца. Получившийся из собаки и Клима Чугункина (он же Чугунов - Булгаков в показаниях путается) кадавр с конца 1980-х стал символом пролетария и "восставшего хама" - всё благодаря гениальной игре актёра В. Толоконникова и прочтению повести режиссёром В. Бортко.

Если с определением "восставший хам" согласиться легко - П.П. Шариков в фильме и литературной основе предстаёт крайне гнусным типом, то вот с пролетарской наследственностью есть известные вопросы.

Клим Чугункин - зарабатывает игрой на балалайке по кабакам, т.е., он - музыкант, "лабух", представитель творческой интеллигенции, а значит, мелкий буржуа. Он не пролетарий, он не является наёмным работником, ибо вся прибыль от его непосредственной деятельности достаётся ему, он не существует в условиях отъёма прибавочной стоимости.

В этой связи, образ Клима-Полиграфа Чугункина-Шарикова предстаёт в совершенно ином свете.

Клим-Полиграф ничем не отличается от Андрея Макаревича, Луизы "Мадонны" Чикконе, Стаса Михайлова, Тимати, Монеточки, Оззи Осборна и так далее. Ничем, кроме размеров прибыли. И, конечно, светская хроника, начиная с "Машины с евреями" (Петра Подгородецкого) и "Я Оззи" (Осборна) до регулярного отражения подвигов творческой интеллигенции в лентах новостей, однозначно указывает на корни отвратительного поведения Шарикова.

Кто такой Клим Чугункин? Политика, Антисоветчина, Макаревич, Собачье сердце, Клим Чугункин, Клим Жуков, Шариков, Пролетариат, Длиннопост

Вспомним откровения О "Машине времени" Подгородецкого:

"О том, что творилось после концертов, я помню смутно. ... Каждый день заканчивался беспамятством, а следующий начинался с «опохмел-парти»."

"десятки, если не сотни девчонок у служебного выхода, только ждавших указующего перста и магического слова «Ты!». Главное было — не нарваться на несовершеннолетнюю, которых, конечно, было большинство. Но и такие проколы случались: как-то я получил себе в гости семнадцатилетнюю девицу, выглядевшую на все 25. Заботливые администраторы гостиницы позвонили мне и спросили, известно ли уважаемому Петру Ивановичу, сколько лет девочке и чьей дочерью она является."

"Там я впервые увидел, что такое настоящий номер «люкс», — двухэтажное помещение с гостиной, роялем, панорамным видом на Финский залив и прочими «излишествами». Жил в нем, конечно, Макаревич, но мы все собирались там каждый вечер, чтобы хорошенько расслабиться. Естественно, у нас перебывали все валютные путаны, работавшие в круглом барчике внизу, причем исключительно на добровольной основе. Давали они артистам из любви к искусству"

"Коллектив наш, круто замешанный на травке, был спокойным и дружным. Марихуана, вообще, как-то успокаивает."

"Другое дело — кокаин. На него я подсел в 94-м году, когда заработки «Машины» превысили все мыслимые пределы. ... Сколько мы заработали? Если взять период 1990—1999 годов, то Макар — 3 — 4 миллиона долларов, все остальные от восьмисот тысяч до миллиона с лишним. Что касается меня, то из своего миллиона я примерно половину потратил на наркотики. "

И так далее. Книгу "Я Оззи" цитировать не станем - пришлось бы переписывать каждый третий абзац.

Моральный облик, словом, не блещет.

Кто такой Клим Чугункин? Политика, Антисоветчина, Макаревич, Собачье сердце, Клим Чугункин, Клим Жуков, Шариков, Пролетариат, Длиннопост

Необходимо заметить, у пролетария - наёмного работника, нет времени и денег на приобретение столь интересного образа жизни. Пролетарий не может половину зарплаты истратить на кокаин, а остальную - на шлюх. Конечно, деклассированный элемент - люмпен, заменяет кокаин "Моментом", а виски - политурой. Но, Чугункин не был деклассированным элементом, он делал карьеру музыканта. И карьера эта не дошла до калибров Макаревича или Тимати из-за рокового удара ножом.

А в целом, строки Булгакова являются сухой выжимкой из светской хроники - надо лишь заменить названия напитков, веществ, кабаков и некоторые фамилии. В остальном, Чугункин - это типичный представитель "среднего класса" самозанятых музыкантов, звёзд шоу-бизнеса и прочих "властителей дум".

Объяснение: