Талановитими народжуються чи стають з часом? "

Дехто вважає, що люди народжуються талановитими. Інші заперечують це і кажуть, що талановитою людиною можна стати. Я особисто вважаю, що праві і ті, і інші. Щоб якась людина змогла проявити себе у чомусь (наприклад, у музиці), ій потрібно бути певною мірою обдарованою від природи, тобто мати музикальний слух. Без музикального слуху людина не стане гарним музикантом - найбільше, на що вона буде здатна, це проспівати просту пісеньку, попадаючи у ноти в більшості випадків.

Але без праці будь-який талант зачахне, як квітка, яку не поливають. Тому, яким би обдарованим ти не був від природи, треба багато працювати, вдосконалюючи свій талант. Тоді і на успіхи можна буде чекати. А без праці і вроджені здібності пропадуть. 

Єлисаветградський театр у якому 27 жовтня 1882 р. відбулась перша вистава «товариства українських артистів під орудою м. л. кропивницького»[1]. нині кіровоградський український музично-драматичний театр троїцький народний будинок у якому з 1907 року діяв перший український стаціонарний театр. нині — київський театр оперети театр корифеїв — перший професійний український театр. його було відкрито 1882 року в єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. засновником театру був марко лукич кропивницький, що володів усіма театральними професіями. після нього найдіяльнішим був микола карпович садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. із театром корифеїв також пов'язані імена марії заньковецької, панаса саксаганського. стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру.

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення: