Яколядую потрібно написати 5 речень

Донбасу. Так склалося, що життя в шахті була непростим і Климко зважився взяти на себе відповідальність за прокорм її жителів і відправитися за солями у віддалену місцевість. Там він зіткнувся з неприємностями, але завдяки до і інших людей вижив. Після цього він пройшов довгий шлях назад до своєї шахті, але, на жаль, на підходах до неї його знайшла куля.

Думається, кожному зрозуміло, що найбільшим злом, зображеним у цьому творі, є війна. Вона страшна як для самого Климка, так і для всіх оточуючих його людей. Через війну головний герой у юному віці втрачає всіх близьких людей і змушений стає дорослим заздалегідь.

Воєнний час безжальний до дітей ще в більшій мірі, ніж до дорослих, адже він примушує їх брати на себе відповідальність, до якої вони не готові. Климко робить все для того, щоб не тільки вижити в тих страшних умовах, але і до іншим, які більше за нього потребують до . Тому можна говорити, що на відміну від об’єктивної війни, що є злом, добро тут суто суб’єктивне і проявляється в поведінці окремих людей, які мають почуття відповідальності не тільки за себе, але й за інших. Дивно, але по-справжньому добра людина залишається такою же і під час війни, у творі ” Климко” тому є багато прикладів, зокрема, такими прикладами є дивовижні вчинки самого головного героя. Навряд чи б хтось став звинувачувати його, якби він не заступився за дівчину, яку хотіли вивезти на роботи до Німеччини або не запропонував його колишній вчительці, яка втратила оселю, жити разом з ними. Точно так само ніхто не покарав би Климка, якби він не пішов у дальній похід для надання до маленькій дитині і матері з його шахти. Всі ці вчинки він робив за власною ініціативою і самостійно, адже розумів, що крім нього ніхто цього не зробить.

Григіру Тютюннику вдалося чітко провести грань між добром і злом як у своєму творі, так і в житті його головного героя. Очевидним злом була війна, в якій Климко винен не був, але яка зламала його життя повністю. Добро ж полягало у відповідальних і безоплатних вчинках людей під час війни – це стосується як Климка, так і багатьох інших

Объяснение:

не забудьте про лайк ❤

Трагічні та комічні мотиви п'єси "Сто тисяч". (І. Карпенко-Карий майстерно показав, як жадібність головного героя, його нестримне прагнення до збагачення навіть нечесним шляхом, призводять до комічних, а часом і драматичних ситуацій. Отримавши від жида-шахрая папірці замість фальшивих грошей, Герасим Калитка мало не вкоротив собі віку.)

1. "...і все то гроші, гроші, гроші...". (Калитка добре розуміє, що вся його земля — то є гроші, але прагнення якнайшвидше здобути гроші штовхають його на сумнівні шахрайські угоди. Жадібність настільки затьмарила йому очі, що він як заможний хазяїн, не прорахував усі ризики майбутньої афери. У дрібницях він хитрий і обережний: послав свого кума Савку поміняти в казначействі нібито фальшиві гроші, отримані від єврея. Проте в головному — довірливий і обмежений. До того ж він не хазяїн свого слова. Видаючи доньку заміж, він одурив сватів, пообіцявши п'ять тисяч карбованців, а відбувшись худобою. Зятеві нахабно зауважив: "Обіцянка — ця-цянка, а дурневі радість".)

2. Жадібність, що обернулася крахом. (У народі кажуть, що на кожного шахрая знайдеться ще більший шахрай. Єврей Невідомий виявився хитрішим і спритнішим, ніж Герасим Калитка. Сільський багатій залишився без грошей, без надії прихопити собі новий ласий шматочок землі. Щоправда, є у цьому й позитив. Герасим на радість синові й дружині дозволив Роману одружитися із працьовитою наймичкою Мотрею.)

3. Правда життя, як вона є. (Понад століття п'єси Івана Карпенка-Карого мають незмінний успіх. Проблеми, які порушив автор, актуальні і сьогодні. Від комічного до трагічного — один крок. Адже тема грошей — одвічна тема. І стоятиме вона гостро у контексті людських стосунків, допоки існуватимуть грошові відносини.)III. Правда життя, як вона є. (Понад століття п'єси Івана Карпенка-Карого мають незмінний успіх. Проблеми, які порушив автор, актуальні і сьогодні. Від комічного до трагічного — один крок. Адже тема грошей — одвічна тема. І стоятиме вона гостро у контексті людських стосунків, допоки існуватимуть грошові відносини.)