Написати твир опис про яву тоерадори з васюкивки

Сьогодні повісті й оповідання цього талановитого письменника перекладені багатьма мовами світу.Одна з них«Тореадори з Васюківки».

«Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – це гумористична пригодницька повість. Події, які описані автором у цій книжці, настільки захоплюючі, що почавши її читати, вже не відриваєшся від оповіді доки не дійдеш до останньої сторінки, до останнього рядка. Прочитавши один раз, «Тореадорів» хочеться перечитувати ще і ще.

Головними персонажами повісті «Тореадори з Васюківки» є нерозлучні друзі Іван Рень і Павлуша Завгородній. Вони звичайні підлітки і школярі, які усе своє життя мешкають у селі Васюківка. Друзі – відомі на все селище фантазери, бешкетники і порушники дисципліни.

У одного з друзів досить незвичне ім’я – Ява. В повісті пояснюється, що це не ім’я, а прізвисько, яке причепилося до Івана з півторарічного віку. Саме тоді він, намагаючись вимовити своє ім’я, сказав: «Я – Ваня», а вийшло «Ява»…, яке причепилося до нього і стало його другим ім’ям. На вигляд він теж досить незвичайний. У Яви рясно вкрите веснянками обличчя і руде, постійно скуйовджене волосся. Це енергійний і відчайдушний хлопець. Саме Ява зазвичай є ініціатором витівок друзів та різноманітних їх вигадок. Вони то метро вирішать прокласти під Васюківкою, то влаштують бій биків, то театр шкільний організують. Та якими б не були вигадки Яви, вини завжди йшли у нього від душі і серця. Хлопець щиро вірив, що робить краще своїм односельцям та скрашує їхнє життя. Та Іван Рень був здатний не тільки на витівки та розваги, але й на серйозні вчинки. Наприклад, коли Ява не зміг здати екзамен з української мови і йому призначили переекзаменування, він сумлінно готувався до цієї перездачі. Вибрав хлопець для цього «безлюдний» острів і добрав для себе ім’я «Робінзон Кукурудзо».

А ось Павлуша Завгородній – це повна протилежність Яві. Я думаю, що саме тому, що хлопці такі різні, їм і вдалося стати кращими друзями. У порівнянні з Явою Павлуша дуже врівноважений і незвичайно спокійний хлопець. Та незважаючи на це, він повністю підтримує Яву у всіх його забавках і витівках та компенсує в них відчайдушність свого товариша. Павлуша мріє стати льотчиком та дуже любить малювати,але не менше за свого друга полюбляє таємниці і романтичні пригоди.

Тореадори з Васюківки Ява та Павлуша мають завжди лише добрі і благородні наміри. Та життєвого досвіду у них недостатньо, як недостатньо і знань. Тому друзі постійно потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні товариші при цьому добре усвідомлюють свої помилки і прагнуть не повторювати їх. Але майже одразу хлопці вигадують і втілюють у життя нові авантюри і знову у них все йде не так, як вони хотіли.

Міні, як однолітку Яви і Павлуші, дуже зрозумілі їх бажання, наміри і вчинки. І якщо запитати, хто з них кращий, то буде досить важки відповісти на це питання. Бо ці школярі – єдине ціле, вони є прикладом справжньої дружби і доводять нам, що дружба – це велика сила. Для кожного з нас дуже важливо мати поруч із собою відданого і вірного товариша, який готовий піти за тобою в вогонь і воду, який не зрадить і до у скрутній ситуації, завжди і в будь-яких обставинах прийде на виручку, бо він справжній друг.

Детектив написала , ну а ты переведи на свой язык
Аннет была небогатая старушка,живущая этажем выше меня.Ее квартира была небольшая.Она часто приглашала меня выпить с ней чаю и поиграть в лото.Еще у нее была замечательная коллекция фарфоровых кукол.Одни были в массивных,широких платьях до полу,другие же в простой и невзрачной одежде.Но все они были выполнены настолько изящно,что нельзя было оторвать от них глаз.
Однажды,я как обычно зашел к ней и увидел,что она сидела на кресле и плакала,а на полу были разбросаны салфетки.подставки и даже блюдца,на которые она ставила своих куколок.
-Что произошло?
Старушка закрыла лицо руками и продолжала непрерывно всхлипывать.Сквозь дрожщий голос она произнесла следующее:
-Мои куколки..их украли!
-Кто!?Я немедлено вам вернуть их обратно!
В ту же минуту у меня сработал рефлекс.Я рванул с лестницы на улицу через черный вход и увидел убегающую в дали меня фигуру.Я что есть силу побежал за грабителем,но все мои попытки его догнать оказались напрасными.Я решил первым делом обратиться в полицию,пошел вдоль моста и увидел,что прямо под ним сидит тот человек,за которым я гнался почти пол часа.Я аккуратно подошел сзади и схватил его за руки.Сначала он сопротивлялся,но потом присмирел и опустил голову вниз.
-Забирайте своих никчемных фарфоровых кукол,много выручки от них не получишь...
-Я взял тканный мешок,в котором была сокровенная коллекция старушки,и не отпуская повел грабителя в полицейский участок.
Коллекция была возвращена на место,а старушка все так же приглашала меня на чай.

Відповідь:

якщо мова про книги В.Нестайка, то як варіант ) :

У мене в дитинстві було багато дитячих книг: казки, оповідання, дитячі віршики і пісеньки. Але моєю першою книгою, яку я самостійно прочитала, була книга Всеволода Нестайка «Дивовижні  пригоди у Лісовій школі». Ця книга  запам᾽яталася  мені яскравими малюнками, а також тим, як легко, цікаво і з гумором описує автор шкільне життя лісових звірят. А життя це  різноманітне, яскраве, насичене  неймовірними  пригодами. Книга В. Нестайка виховує в будь-якій дитині захоплення красою, почуття дружби, взаємодо засуджує зрадництво і, водночас, наштовхує на усвідомлення власних помилок.  

І до сьогодні ця книга  лежить у мене на книжковій полиці. Вона  назавжди залишиться у серці  приємним  спогадом про першу книгу у моєму житті.  

Пояснення: