Що означає бути особливим, інакшим? написати твір пару речень. іть будь

На мою думку, бути інакшим, особливим це не означає фарбувати волосся у яскравий колір, робити тату чи пірсинг. Не дарма бути особливим і особистість такі схожі слова. Кожна людина є особистістю і тому, я вважаю, що кожна людина є особливою, інакшою. Не треба намагатись бути схожим на когось, кожна відмінність від інших твоя особливість. Всі різні і особливі по різному. Бути особливим, інакшим означає бути собою!

Вибачте за помилки)))

в європейській культурі доба бароко охоплює період від кінця 16 до середини 18 ст. термін Бароко позначає культурну історичну епоху і певний художній напрям. Бароко в перекладі означає дивний, химерний,примхливий.

17 століття-це час,коли в Європі утверджується капіталістичні відносини,зміцнюються держави,формується абсолютизм.Епоха характеризується великими суспільними рухами,війнами,революціями(революційний процес в Англії,Національно-визвольна війна у Нідерландах,суспільний рух у Франції).

в цей час здійснюється багато наукових відкриттів-доведено геліоцентричність світу,відкрито три закони руху планет,вчення про систему кровообігу.В цей час дотримуються раціоналістичного світогляду.Разом з тим характерний і релігійний фанатизм,

філософія бароко прагнула примирити два основних начала-науку і релігію,тому світогляд бароко багато в чому суперечливий.

зовнішні ознаки бароко це маштабність,складність форм,декоративність,емоційність.

в літературі основою творчості був вимисел, а основне завдання-вразити читача,тому широко використовуються метафори,аллегорії і символи.

представники- Кальдерон(Іспанія),Сковорода(Україна),Джон Донн(Англія)

(писали з вчителькою на уроці)

Відповідь:

Пояснення:

1. Б.

2.А.

3. А.

4. розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

5. Василю Жуковському з приводу того, що Шевченка викупили з кріпацтва .

6. Весь вік "каралася" Ганна в "чужій хаті" і ніхто ніколи не бачив, як вона "щовечір, небога, свою долю проклинає, тяжко-важко плаче..." Дивовижну силу пробуджує в ній материнська любов. Адже Ганна змогла перенести стільки горя — жила бідною наймичкою в господі свого сина, любила його мовчки і до кінця днів розплачувалася за гірку помилку молодості, навіть помирати їй довелося не у своїй хаті.