У меня есть одна хорошая подруга. Зовут ее Юля. Мы одноклассницы, дружим с первого класса.
Юля высокая и стройная. Глаза у нее большие, коричневого оттенка. Русые волосы спадают на плечи. По моему мнению, о ней можно сказать: «Настоящая кареглазая красавица».
А еще она умная и много знает. Учится на отлично. Сообразительная, имеет логическое мышление, поэтому ей легко удается решить любую сложную задачу на уроках математики.
Подруга очень аккуратная. Одевается красиво и со вкусом.
Добрая и откровенная. Делится со всеми своей радостью от общения со своим маленьким братиком.
Приветливая, с ней приятно и интересно разговаривать. Мы часто общаемся на переменах. И могу сказать, что никогда не слышала от нее плохих слов. Всегда находим общий язык. Имеем одинаковые интересы и стараемся как можно лучше проводить время.
Щедрости Юли нет предела. Она не раз делится со мной вкусностями.
Про подругу могу сказать много добрых слов, ведь она всегда готова в беде, прийти на Именно об этом я хочу рассказать подробнее. Все показал досадный случай. На дворе было прохладно и дождливо. Все изо всех сил на большой перемене неслись, чтобы купить вкусные булочки. Вдруг я споткнулась и упала. Хоть и не очень пострадала, было довольно больно и холодно. Очень меня расстроило, что грязная вода запачкала мой новый одежда. Тут Юля не растерялась. Мигом подняться. Мы спокойно пошли обратно в школу. Все перерывы подруга пробыла у меня в теплом и уютном классе. Так она осталась голодной, потому что ради меня забыла про все.
Юля действительно заботливая и добрая. Ее поступок очень трогательный. Вот это я и называю настоящей дружбой. Ведь на такую подругу всегда можно положиться в беде.
З давнiх часiв лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей. Змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв створювали справжнi майстри слова. Ми можемо не помiчати цього, але поезiя супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всiх поетiв так хвилює тема призначення поета i поезiï.
Леся Украïнка, украïнська поетеса, вiдома далеко за межами нашоï Батькiвщини, в 1893 роцi написала поему "Давня казка". Хоча цей твiр написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. У центрi поеми Леся Украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. Простi люди любили й поважали поета:
I не був поет самотнiм, - До його малоï хати
Раз у раз ходила молодь
Пiснi-слова вислухати.
З такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. А одного разу поет навiть написав серенаду на замовлення лицаря Бертольдо, за до якоï багач завоював серце своєï коханоï. Але не тiльки для Бертольдо вiршi поета вiдiгравали велику роль. У них розповiдалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював цi вiршi.
... Спiвцi по мiстi ходять I пiснями люд морочать, Все про рiвнiсть i про волю
У пiснях вони торочать.
Вже й по тюрмах ïх саджають,
Та нiщо не помагає,
ïх пiснi iдуть по людях,
Всяк пiснi тi переймає. За сюжетом поеми, лицар Бертольдо з вiйськом вирiшив захопити неприступнi мури одного з мiст. Але мiсто було могутнiм, а воïни Бертольдо вже втомилися. У цей час перед вiйськом вийшли спiвцi та заспiвали пiсню, написану головним героєм - поетом. Слова цiєï пiснi так надихнули воïнiв, що вони продовжили боротьбу та захопили неприступне мiсто. Бертольдо пообiцяв поетовi велику нагороду, але вчинив безчесно та обiцянку свою не виконав. Втiм, поет не потребував якоïсь матерiальноï нагороди за своï вiршi, тому що ця велика людина була здатна на самопожертву заради iнших. Вiн знав: що б з ним не сталося, його вiршi будуть жити вiчно. Навiть пiд час перебування у в'язницi поет вiдчував, що його думка лишилася на волi:
Та й в темницi буду вiльний, - Маю думи-чарiвницi, Що для них немає в свiтi Нi застави, нi границi. I мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по свiтi, Наче тая вiльна птиця.
На жаль, за життя поета його мрiя про вiльне життя народу не здiйснилася, проте народ пам'ятав його та його творчiсть.
Тема призначення поета i поезiï - ось основа поеми Лесi Украïнки "Давня казка". Авторка переконливо доводить нам, що можливостi правдивого поетичного слова безмежнi. Для справжнього поета головне - не матерiальний свiт та його перевага, а свобода слова та вiльнiсть думки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Іть з напиши текст на тему "криниця біля хати". 22 . і ще по придумати цей текст, а не копірувати з якихось джерел. ; )
Возле моего дома протикает Криниця.Я каждий день ходжу к её берегу посмотреть как течёт вода и там я могу напиться много води. Мне очень
нравиться иметь домик около Криници.Я дуже хочу щоб все люди ездили на Криници чтобы провести хорошо время.Я люблю Криници