Письмово поділитися своіми вражeннями про прочитані розділи повісті ”торeадори з васюківки”

Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити.Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим.

Велике щастя в кожного з нас є,

Воно у тім, що просто ми — живемо.

І кожен в цьому бачить щось своє,

Своїми ми стежинками ідемо.

Але навколо стільки є краси

І сонця, й світла, радості і казки…

Ми чуємо пташині голоси…

В піснях тих море ніжності і ласки…

І кольори повсюди тішать зір,

В деревах, квітах, у веселці грають…

В нічному небі є мільярди зір,

Що таїну пізнати закликають…

А на землі — джерельце з-під землі,

Верба над річкою спустила коси…

А в синім небі птахи, журавлі…

Отава в полі скошена в покоси…

І пахне стигле збіжжя на лану,

І медом пахнуть квіти, що повсюди…

Краса така, що просто в ній тону.

Ми з вами у раю живемо, люди…

Объяснение:

Велике щастя в кожного з нас є,

Воно у тім, що просто ми — живемо.

І кожен в цьому бачить щось своє,

Своїми ми стежинками ідемо.

Але навколо стільки є краси

І сонця, й світла, радості і казки…

Ми чуємо пташині голоси…

В піснях тих море ніжності і ласки…

І кольори повсюди тішать зір,

В деревах, квітах, у веселці грають…

В нічному небі є мільярди зір,

Що таїну пізнати закликають…

А на землі — джерельце з-під землі,

Верба над річкою спустила коси…

А в синім небі птахи, журавлі…

Отава в полі скошена в покоси…

І пахне стигле збіжжя на лану,

І медом пахнуть квіти, що повсюди…

Краса така, що просто в ній тону.

Ми з вами у раю живемо, люди…

Объяснение: