Урок-диспут емма андієвська "говорюща риба"

Діалог бляшанки і шакала
Урок-диспут
– Шкода мені рибалки й говорющої риби. На мою думку, тут провина рибалки, може, навіть більша, ніж його жінки.

– Ти так гадаєш? – позіхнув шакал, якому не хотілося розмовляти.

– Але найбільше мені шкода навіть не рибалки й не риби, а заклопотаної жінки, що не почула риб'ячого голосу.

– Я не погоджуюся з тобою. Рибалка просто сплохував, бо з тим, що носиш у душі, не вільно ні з ким ділитися, окрім хіба найближчого приятеля. А жінка не була чоловікові приятелем уже хоча б тому, що він ніколи не гуторив із нею так, як із рибою. Зрештою, не виключене, що жінка його просто ніколи й не слухала.

– Не доцільно шукати скарбу там, де ти його не закопав, – вела своєї бляшанка. – Саме тому з усіх потерпілих мені найбільше шкода жінки, яка не почула голосу говорющої риби. Риба загинула – це сумно. Однак кожен мусить раніше чи пізніше вмирати. І, як на мене, горе рибалки з приводу загибелі приятеля навіть сумніше, ніж сама смерть риби. Та вмирати, за все життя не почувши голосу риби, – це справді найгірше, що може трапитися людині.

– Може, в наступному втіленні жінка цей голос почує, – нехотя докинув шакал.

– Сумно, що вона не почула цього голосу в цьому житті, – не поступалася консервна бляшанка. – А сум, як відомо, має довгі ноги...

Відповідь:

1. Епітет. Г. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.

2. Алітерація Б. Віє вітер вировий, виє Ірод моровий...

3. Художній паралелізм В. Васильки у полі, васильки у полі, а у тебе, мила, васильки з-під вій.

4. Порівняння. Д. Бачиш: між трав зелених, як грудочки, пташата...

5. Персоніфікація. А. Жовтень жовті жолуді На базар несе

Установіть відповідність між виразами та засобами поетичного синтаксису.

1. Риторичне звертання. В. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все, до загину...

2. Риторичний оклик. Б. А пташата, немічні ще, невміло ворушаться і живуть!..

3. Інверсія. А. Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті

4. Анафора. Д. І хто напасеться, хто набігається, хто нахитається, хто належиться.

Пояснення:

5 квітня Т. Шевченка було несподівано заарештовано і відправлено до Петербурга, де його кинули у каземат ІІІ відділу фортеці. Саме тут поет провів найжахливіші у своєму житті квітень і травень. Т. Шевченко тримався з гідністю, не каявся і не просив пробачення. Був стійким і несхитним. Незважаючи на тяжкі обставинй перебування в казематі, поет писав. Тут він створив 13 поезій, які пізніше об’єднав у цикл «В казематі».

Мотиви циклу «В казематі». Вірші, які складають цикл, вражають багатством жанрів: балади, пісні, ліричні поезії. Такою саме багатою є й тематика творів. У багатьох творах звучать мотиви розлуки, втрати рідних і коханих людей, духовного братства, тривожні роздуми про завтрашній день