Написати твір на тему : "карпати збереження природи в карпатах"

Українські Карпати... Вже сама назва викликає приємні відчуття, нагадує чарівну співанку-коломийку про цей унікальний і величний край, який асоціюється з дивною, давньою-прадавньою казкою, і тоді виринає в серці колись почута гуцульська мелодія про оброслі смерековими ясновидами високі гори, а голос трембіти кличе відвідати цю благодатну, незбагненну і чарівну землю.Карпатська гірська система розташована в центрі Європи і належить до північної гілки Альпійського складчастого поясу. Дуга Карпатських гір загальною протяжністю 1500 кілометрів перетинає територію Румунії, України, Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини і сягає аж Сербії та Чорногорії. Уній виділяють три основні частини — Західні, Східні та Південні Карпати. Найвища вершина Карпат — гора Герлаховскі Штіт (2655 м) — знаходиться у Татрах на території Словаччини.Українські Карпати — це північно-західна частина Східних Карпат. Їх довжина сягає 280 км, ширина коливається від 50 до 100 км, а загальна площа разом з передгір'ями — Прикарпаттям та Закарпаттям — складає 3 700 квадратних кілометрів. У порівнянні з Карпатами, які знаходяться в сусідніх країнах, Українські — значно нижчі. Вони не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Але тут знаходиться найвища вершина України — гора Говерла, яка сягає висоти 2061 м і розташована на Чорногірському хребті. 
Карпатська гірська система є унікальною скарбницею не тільки європейського, але й світового значення. Карпати поряд з Альпами і Балканами характеризуються найбільшою біологічною різноманітністю, потужним природно-ресурсним потенціалом, високим рівнем збереженості дикої природи та самобутнім культурним спадком.Від горбистих мозаїчних ландшафтів передгір’я із квітучими садами та виноградниками до субальпійських та становлять неймовірну цінність та служать притулком для великої кількості рослин та тварин. Популяції невловимої рисі, вовка та ведмедя не мають рівних у Європі. Величезна кількість рослин і тварин, більш ніж; 40 видів чагарників та дерев складають основу цих екосистем. Третину Карпатського регіону займають напівприродні території, включаючи пасовища та високогірні луки — полонини, які, завдяки традиційним гірським ведення сільського господарства, мають одне з найвищих у світі видове різноманіття (до 75 видів на один квадратний метр) і служать місцем проживання великої кількості ендемічних та реліктових видів. Східнокарпатський бузок, пенінська хризантема, рівнинна популяція нарциса вузьколистого належать до небагатьох видів та угруповань, що зустрічаються в Карпатському регіоні.Величезне значення для природи та населення Європи має густа мережа річок, потоків і льодовикових озер. Карпати — значне джерело прісних вод та чистого повітря, потужний кліматоутворюючий та водорегулюючий фактор на континенті. Це справді "зелене серце" Європи.Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують б їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують б їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.Українська частина Карпат складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад півтора тисячі об'єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк "Синевир", Регіональний ландшафтний парк "Зачарований край", 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам'яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення.

Шкапа(кінь):
-Гладь коня вівсом, а не батогом.                                                                          
-Кінь на чотирьох ногах і то спотикається.
-Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне.                                              
Осел:
-Був би послом, якби не вдався ослом.
-Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся.
-Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.                          
Щука:
-Заснула щука, та зуби не сплять.
-На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
-Не всі старі щуки карасів хватають.                                                                       Цап(козел):
-І кози ситі, і сіно ціле.
-Знає, де козам роги виправляють.
-Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.                                                    
Лисиця:
-Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить
-Дивиться лисичкою, а думає вовком.
-У вічі, як лис, а поза очі, як біс.

Повість Ольги Кобилянської носить саме таку назву – «Земля» – тільки лише з тієї причини, що основним в ній є ставлення людини до землі, місце землі в житті людства і все те, на що готові люди, щоб отримати якомога більше землі. Після прочитання цієї повісті багато хто напевно задається питанням, добром або злом є земля. І це питання особливо актуальне в світлі того, на які страшні вчинки йшли люди заради того, щоб отримати землю.

У центрі історії Ольги Кобилянської знаходиться сім’я Федорчуків, вона представлена ​​батьком сімейства Івонікою, матір’ю Марією, а також двома синами – старшим Михайлом та молодшим Савою. Події повісті розвиваються драматично. Спочатку автор описує їх життя, розповідає про те, яким великим трудом далася Федорчукам можливість придбати землю. Пізніше автор розповідає про синів Федорчуків – ці молоді хлопці були різними. У той час як Михайло був працьовитим і слухняним, Сава почав спілкуватися з неблагополучною дівчиною Рахірою. Рахіра виступила підбурювачем, через неї Сава зрештою вбив Михайла. Молодший брат не хотів ділитися зі старшим спадщиною, хотів отримати всю землю тільки для себе, а тому й зважився на злочин братовбивства. Цілком зрозуміло, що батьки були вбиті горем. Івоніка Федорчук дізнався, що вбивцею Михайла був Сава, але не зміг зламати долю молодшому синові, а тому не повідомив про це владі.

Сумна історія наштовхує на деякі роздуми. Цінний ресурс землі, отримати яку так прагнули деякі люди, став причиною справжньої ворожнечі і навіть злочину. Не можна сказати, що Сава так любив землю, він не хотів на ній трудитися, але все ж він хотів її отримати і стати єдиним спадкоємцем. Тому він убив свого брата і приніс у родину таке горе, якого та ще ніколи не знала. Бажання отримання майна повністю затьмарило розум як Саві, так і Рахірі, яка намовила його на злочин. Любов Федорчуків до землі зіграла з ними дуже злий жарт.

Земля – ​​це благо, але не можна назвати це благо безумовним. Є більш важливі речі, ніж матеріальний достаток, який може бути забезпечений землею. Необхідно любити людину в цілому і своїх родичів зокрема. Ні в якому разі не можна ставити цінність землі вище цінності людського життя. Земля стає злом, якщо людина починає цінувати її вище за все інше. Це сталося і з Савою. Наймолодший з Федорчуків наплював на своїх близьких, вчинивши страшний злочин. Це нівелювало цінність землі, для Сави і інших членів сім’ї Федорчуків вона стала злом.