Скласти заговолок до кожного розділу"дорогою ціною"

1.

1. Рішення Остапа.

2. Гвалт у панському маєтку.

3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі.

4. Остання мить перед розставанням.

5. Згадка з дитинства Остапа.

6. Втеча Соломії разом з коханим.

2.

1. Осіння ніч

2. В очікуванны переправи

3. З’явлення човна

4. Козацькі вартові

5. У млині Якима

6. Переїзд

7. Поранення Остапа

3.

1. Втеча від варти

2. Перев’язування рани

3. Соломія шукає шляху

4. Пожежа у плавнях

5. Марення Остапа

6. Остап віч-на-віч із вовком

7. Думки і бажання героя

4.

1. Хатина циган.

2. Благання циган Соломією.

3. Остап під опікою старої циганки.

4. Побут циган.

5. Соломія вирушає на заробітки.

6. Арешт.

5.

1. Домовленість.

2. Соломіїні радощі.

3. Арешт Остапа.

4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку».

5. Підготовка до визволення.

6. Річка.

7. Поєдинок з вартою турецького човна.

8. Смерть Соломії та Івана.

Епілог

1. Маленька халупка.

2. Вітер.

3. Остап — старий дід.

Справжній поет - суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеосяжним почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов.

Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша «Земля така гаряча...»:

А я тому журавлю
Києм ноги переб'ю, переб'ю.

Відштовхуючись від цих слів, автор розвиває тему невимовного болю, яка тривожить його душу ліричного героя - маленького хлопчика, який шкодує птицю:

Пригорну його до себе й руками закрию:
Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля!

Леонід Кисельов не зводить побачене до епізоду життя, а узагальнює до світового рівня, вводячи метафору:

Не винести того болю,
Не виплакати жалю.
Що станеться з тобою,

Мій світ, мій журавель!

Метафора «журавель - весь світ» підкріплюється наступною: «намисто з багряних плям», що асоціюється з кінцем світу: «В останню мить побачиш Намисто з багряних плям, І буде така гаряча, Чорна така земля».

«Руда земля», про яку автор говорить на початку вірша, змінюється на «чорну землю», яка може бути винищена до залишку людьми. І не стільки екологічного діапазону звучання поет досягає, скільки світового застереження війни, знищення всього живого символом руйнування - броненосцем:

Броненосці рекочут,
Ріжуть Чумацький Шлях,
І плаче хлопчик:
Не бийте журавля!

         Чому ж людина у природі виступає ворогом птахів . У творах змальовується цю проблему зі сторони птахів , які бажають жити .
   Спільно у двох творах авторі змальовують красу птахів і проблему відносин людини і природи . Лелека - це птах який символізує життя , недарма люди кажуть , що лелека щасливий птах .Саме він приносить весну , і вважають що лелека приносить дітей , тобто щастя для господарів .І Василь Голобородько описав важливість лелеки , адже лелека ніби доля людини , тому люди здавна шанували лелек і товаришували з ними .
   Образ журавля у вірші Леоніда Кисельова "Земля така гарячя ... " - також образ нерозлучного супутника людини . Його теж вважали долею людини , казали , що життя людини тоді обірветься , коли відспівають останні журавлі .Їх крик - це прощання з усім милим , особливо коли вони відлітають у вирій .
    Ці вірші глибоко відкривають суть нерозривного зв'язку людини і птахів . Вони дають зрозуміти , що птахи повинні оберігатись . Ніхто не має права знищувати природу , а особливо птахів . Образ журавля і лелеки витончений , та людина хоче нищити них ...
    Твори мають спільну тему - проблему відносин людини і природи . Вони схожі тим , що ці птахи є нерозривним зв'язком лелеки й журавля . Лелека приносить людині життя , а журавель проводжає її за ту межу , зза якої вона більш не повернеться...