Скласти казку.''що розповідає мені моя чашка''

Мені завжди важко помити свою чашку. Але з того часу, як я її не мию, вона зминилася..
Якось уночі, я почула шум. Підхожу до стола, а там моя чашка з чайником розмовляє!
- Ні-ні-ні! Я сплю! Треба себе ущіпнути!- тихо повила я..
- Що ти кричиш! Не має що робити, чи що?
- Ти розмовляєш? - тихо запитала я.
-Авжеш.-відповіла моя чашка. - Тільки ти.
- А чому?
- Бо ти одна не миєш мене. Я з першого дня, як ти мене не миєш, тобі кажу: "Помий мене, помий! ну будь ласка!"
- Ось чому ти сильно змінилася..-відповіла я.
- Помиєш мене тоді я стану такою, як і була!
- Добре!
Я беру чашку і її мию.
Тепер я буду мити її і більше слухати.

МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

ГРЕЦЬКІ МІФИ

Гомер

Відомості про автора:

Легендарний епічний поет Стародавньої Греції. Про особу Гомера практично відсутні достовірні відомості, про це свідчить те, що в античних джерелах історично реальний образ сліпого мандрівного співака переплітається з явно фантастичними вигадками. Навіть саме ім'я Гомера нерідко тлумачилося не як ім'я, а назва "заручника" або "сліпця".

Гомеру приписувалося авторство значної частини репертуару виконавців епічних творів (рапсодів). Пізніше в якості нібито справжніх творів Гомера були виділені дві епічні поеми "Іліада" і "Одіссея", а також більш дрібні твори ("гомерівські гімни", комічна поема" Маргіт " та ін.). За честь називатися батьківщиною Гомера сперечалися "сім міст" (Смірна, Хіос, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни), по-різному визначалося і час життя Гомера – між XII і VII ст. До н. е.

Втім, і на" Іліаду "і на" одіссею " в різні епохи існували різні погляди. Наприклад, німецький вчений Ф. А. Вольф прийшов до висновку, що "Іліада" і "Одіссея" – це не цілісний твір, а зібрання окремих пісень. Інший німецький дослідник Ф.Шлегель прямо називав гомерівський епос не авторським твором, а плодом колективної творчості багатьох народних поетів.

Відповідь:

Дуже часто ми чуємо такий вислів як “Добре там, де нас нема”. І все ж таки, на сьогоднішній день бажаючих перевірити, чи так є насправді дуже багато. Чому люди тікають з власної країни?

Кожна людина прагне адекватних умов життя, щоб повноцінно працювати, створювати сім’ю, народжувати дітей. Ці важливі рішення в житті людини потребують почуття безпеки та захисту з боку країни. Людина хоче мати певні гарантії, що частину піклування про неї візьме на себе держава, куди людина справно сплачує податки.

На жаль, так склалося, що наша країнапереживає не найкращі часи. Наша влада не намагається навіть зробити вигляд, що їй не байдуже до своїх громадян. Більшість українців буквально балансують на грані виживання.

Маленькі заробітні плати при великих вимогах, відсутність соціальних гарантій при повному свавіллі роботодавців, непомірні ціни на продукти та інші речі просто примушують людину дивитись в сторону інших країн, де все здається кращим. Але це не так.

По-перше, людина, яка емігрує в іншу країну, не має там прав громадянина. Це також означає, що емігрант не може розраховувати на повноцінну реалізацію своїх прав та соціальний захист, аджевін чужинець. По-друге, для емігрантів за кордоном передбачена здебільшого, некваліфікована праця, а здобути освіту заново в іншій країні, іноді буває дуже складно і дорого.

За даними статистки, на останній рік з нашої країни емігрувало майже 6 мільйонів українців. Більша частина з них: молоді люди віком до тридцяти п’яти років. Їх не лякають проблеми з громадянством за кордоном, вони не мають ілюзій до життя там, але насправді страшним є той факт, що люди з вищою освітою втікають до країн, щоб працювати ким завгодно, хоч прибиральником, бо навіть прибиральник за кордоном має більш достойне життя, ніж доктор наук на Батьківщині.

Пояснення:

Якшо хочеш випиши тільки те що потрібно