Входить до циклу «Невільничих поезій». Жанр: Медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи. Ідея: О сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопитись; Доволі їм вже литись,- Що слози та, де навіть крові мало … — Це заклик до дії за визволення рідного краю. Сльози – ключове слово у поетичному тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна «ридати» над лихом України, що перевершує усі бачені насильства, однак «соромиться» сліз , що ллються від безсилля. Яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє «твердий і мужній тон»(М.Зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.
ella-rudenko
13.08.2020
Дум-коринь, -к-суфикс, и-закинчення, думк-це е основа слова. Пре-префикс, ниж-коринь,-н- суфикс, -а- закинчення, пренижн-це е основа слова. До-преф., вир-коринь, лив-суф., -а- закинч. , довирлив-основа слова. Глыб-коринь, -ин-суфикс, -а- закинчення., глыбын-основа слова. Об-префикс, раз- коринь, -н- суфикс, им-закинчення. образн-основа слова. Фарб-коринь, ам-суфикс, -ы- закинчення. , фарбам-основа слова.Хочу ещё написать по слову :думки-его можно рассмотреть и как : Д- префикс,- ум-коринь, -к- суфикс, и-закинчення. А основа слова так и есть--думк.
vak1984
13.08.2020
Дум-коринь, -к-суфикс, и-закинчення, думк-це е основа слова. Пре-префикс, ниж-коринь,-н- суфикс, -а- закинчення, пренижн-це е основа слова. До-преф., вир-коринь, лив-суф., -а- закинч. , довирлив-основа слова. Глыб-коринь, -ин-суфикс, -а- закинчення., глыбын-основа слова. Об-префикс, раз- коринь, -н- суфикс, им-закинчення. образн-основа слова. Фарб-коринь, ам-суфикс, -ы- закинчення. , фарбам-основа слова.Хочу ещё написать по слову :думки-его можно рассмотреть и как : Д- префикс,- ум-коринь, -к- суфикс, и-закинчення. А основа слова так и есть--думк.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Аналіз вірша лесі українки , , все все покинуть.до ткбк полинуть''
Жанр: Медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи.
Ідея: О сліз таких вже вилито чимало,-
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі їм вже литись,-
Що слози та, де навіть крові мало … —
Це заклик до дії за визволення рідного краю.
Сльози – ключове слово у поетичному тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна «ридати» над лихом України, що перевершує усі бачені насильства, однак «соромиться» сліз , що ллються від безсилля.
Яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє «твердий і мужній тон»(М.Зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.