Бистро скласти план до казки в бурьянах

1  План.

І.

1. Дві недолі.

2. Народження Тараса.

3. Всі на роботу.

4. Розповідь баби.

5. Катря за няньку.

6. Дитина серед ромашок.

7. Дитяче бурлакування.

8. Бур’ян та творча уява Тараса.

9. Нема хлопця.

10. Чумаки.

11. Хлопець знайшовся.

12. До чумаків.

13. Розмова сусідів

 

План.

І

1) Заплакані зорі над Україною.

2) Народилась нова панові кріпацька душа, а Україні — її великий співець Тарас Шевченко

3) Пророцтво баби-повитухи.

ІІ

4) Катря доглядає брата.

5) Тарас один серед бур'янів.

6) Почалося дитяче бурлакування.

7) Стоїть край села хата Шевченка.

8)  Хлопець десь дівся.

9) Чумаки приводять дитину додому.

10) Тарас розказує про «залізні стовпи».

11) «З вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде».

ІІІ

12) Дід оповідає про гайдамаків.

13) «В бур'яні закипіла війна».

14) Співочий край – Звенигородщина.

15) Тарас вивчає граматику в школі.

16) Таємниця словесної творчості синього зошита.

17)  Тарас стає сиротою.

18) Хлопець наймитує в кирилівського дяка.

19) «Хоч дякову якусь книжку почитаю».

20) Завітний власний зошит з піснями.

21) Жага хлопця до малювання.

VІ

22) Не пощастило з малярами Кирилівки та Тарасівки.

23) Підтримка хлинівського маляра.

24) Тарас просить дозволу вчитися на маляра.

25) «Оддамо тебе в кухню до кухаря…Забув, що кріпак»

26) Тарас не втрачає надію. 

27) «Важко жити, а як же хочеться жить…»

 

План.

І.

1) Життя народу на початку IXX століття.

2) Народження нового кріпака.

3) Пророкування баби-повитухи.

ІІ.

1) Маленька нянька Картя.

2) Наодинці серед бур'янів.

3) Сльози та радість малого Тараса

4) Всі шляхи відкриті.

5) Невесела вечеря.

6) Прихід чумаків.

7) Тарс знайшовся.

8) Розповідь хлопця.

9) Роздуми дорослих. 

Літературний рід: епос.

Жанр: пригодницька повість.

Головне: сюжет повісті описує пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.

Ідея: возвеличення справжньої дружби, духу пригод, гарного ставлення до старших; підтримка креативності, сміливості, наполегливості, працелюбства; засудження хитрості, брехні, пихатості.

Головні герої: Сергій Стеценко, Митько Омельчук, Василь, ботанічка, батьки хлопчиків.

Значення в літературі: Ярослав Стельмах збагатив українську літературу ще одним прикладом справжньої дитячої дружби та безтурботного дитинства. Він зробив внесок у розвиток дитячої літератури.

Особливості: повість складається з дев’ятьох розділів, кожний із яких має свою експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку.

Чому я маю прочитати цей твір: щоб 

У 1899 р. 27-річний поет написав флагманську поему “Євшан-зілля”, де обстоював необхідність повернути українцям історичну пам’ять, а громаді – усвідомити національну приналежність. Твір той переповідав легенду, відому за Іпатіївським літописом. У ній ішлося про сина половецького хана, якого полонив Мономах, князь Володимир, і лишив у Києві при собі. Розкішне життя при дворі поволі витруїло душу, але спомини про рідний край не давали заснути. Так тривало доти, поки степ зник, його замінив “край чужий, чужі звичаї, як за рідні уважати”. Та не йняв віри могутній хан, що син міг забути волю і степ, батька та рідну мову.

Покликав до себе правитель старого гудця (співець), аби у землях чужинських той відшукав нащадка, проникливою піснею збудив серце та й навернув добровільного бранця додому. Не здригнулося скам’яніле серце, коли посланець завів материну колискову. І тоді старий гудець дістав дрібку степового полину, євшан-зілля, – і обпекли серце манкурта пахощі рідного степу, пробудивши найсвятіше – любов до рідної землі, що і є природним потягом до волі.

- Україно! Мамо люба! / Чи не те ж з тобою сталось? / Чи синів твоїх багато / На степах твоїх зосталось? / Чи вони ж не відцурались, / Не забули тебе, неньку, / Чи сховали жаль до тебе / І кохання у серденьку? / Марна річ! Були і в тебе / Кобзарі – гудці народні, / Що співали – віщували / Заповіти благородні, – / А проте тієї сили, / Духу, що зрива на ноги, / В нас нема, і манівцями / Ми блукаєм без дороги! / Де ж того євшану взяти, / Того зілля-привороту, / Що на певний шлях / направить, – / Шлях у край свій повороту?!

Объяснение: