Вураїнську мову це слово потрапило як запозичення з тюрської; первісно це перське слово, що озночае "товариш"; на запорозькій січі так називали молодих хлопців, учнів, зброєнозців у козацької старшини. а)пластуни б)челядь в)дружи г)аргати д)молодики

Джуры, удачи на Соняшнике!

Автор відобразив дуже приємні якості жінки в образі Софійки. .Вона ніжна, мрійлива, турботлива та  до нестями закохана у гарного але на жаль такого жорстокого чоловіка. Софія як справжня жінка готова боротися за щастя інших, не зважаючи на себе, дарувати тепло та ласку бути відданною та покірною. Кожен чоловік мріє про таку віддачу у відносинах, отримувати більше а віддавати менше, споглядати як кохають його а не він . І коли шукаєш відповідь на питання : А чи готова я бути схожою на Софійку? Треба бачити інший зміст: А чи готова я бути позаду а не поряд ?

Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні зими. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок.    Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.