13 ів чи хотіла б я бути схожою на яву і павлушу? повість всеволода нестайко "тореадори з васюківки" будь ласка дуже треба!

Так, Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни".

Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо".

Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.

Васюківські "тореадори" завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову "авантюру". Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих "шпигунів".

Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації. Попереду в мене знайомство з багатьма літературними творами відомих письменників. Але я впевнений: "Тореадори з Васюківки" В. Нестайка — одна з найкращих книжок, тому я усім раджу прочитати її.

Від князя
Одног разу перебуваючи в гостях в Угорської королеви
Арнольди 1 я побачив дивні двері.
Та попросив показати що там.
Зайшовши я дуже здивувався адже ще не бачив стільки цікавих книг які лежали на полицях.
Повертаючись королева подарувала нашому королівству кілька сотнь книг.
І я вирвшив зарочаткувати цю традицію.
Будівництво бібліотеки тривало довженько.
І ось нарешті закінчилось це будівництво
Ми поставили ті книг це були перші книги Київської Оусі.
Часенько я заходив туди і бачив чк людям цікаво дізнаватися все нлве та нове.
Я вирішив по повнити бібліотеку і написав кількч книг.
Від тоді ця трдиція збереглась і до тепер.

Хронологічна таблиця “Життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка”

9 березня 1814 року – народження видатного поета .

Навесні 1837 року – Шевченко тяжко захворів.

22 квітня 1838 року – викуплений з кріпацтва.

Восени 1839 року – Шевченко знову тяжко захворів.

1838-1845 роки – наука в Академії мистецтв у м. Петербург.

1840 року – вийшов “Кобзар”.

1839 – 1841 роки – працює над поемою “Гайдамаки”.

1841 року – поема “Гайдамаки”.

1843 року – Шевченко приїздив на Україну.

Восени 1845 року – хворів на гарячку в Переяславі.

1845 року – написано п’ять поем :”Кавказ”,”Єретик”,”Великий льох”,”Наймичка”, “І мертвим, і живим… ” та всесвітньо відомий “Заповіт”.

5 квітня 1847 року – Шевченка заарештовано і відправлено до Петербурга.

Восени 1847 року – у вогких казематах Орської фортеці Шевченко захворів на ревматизм.

1847 року – був вміщений у лазарет.

1848 року – взяли в научну експедицію для вивчення опису Аральського моря.

1848-1858 роки –військова служба, в Окремому Оренбурзькомо корпусі.

17 жовтня 1850 року – переведено в Новопетровське укріплення .

1855 року – хворів на виснажливу малярію.

2 серпня 1857 року – поета було звільнено.

1858 року – було видано дозвіл про виїзд на Україну.

Влітку 1859 року – Тарас Григорович поїхав на Україну, в рідне село Кирилівку.

1859 року – в Лейпцігу вперше надрукована поема “Кавказ”.

10 березня 1861 року – Тарас Шевченко зайшов у свою майстерню, упав і замовк навіки.

22 травня 1861 року – тіло Великого Кобзаря перевезене на Україну і захоронене в Каневі на Чернечій горі.