Хто наклав проклятия на кулаківських з твору русалонька із 7-в

Гордій Кулаківський (Гордей Кулаковский)

Я вважаю що зараз школа не зовсім тобто не повністю розвину та як би нам хотілося.Кожен хоче щоб у кожного в школі був свій ноутбук чи комп'ютер для навчання.Але зрозумійте що для цього нових технологій не потрібно.Ми живемо у "майбутньому"але освіту нам не має дати комп'ютер чи телефон.Майбутні школи мають бути розвинені з підручниками,а може із електронними книгами.Зараз на світі є багато чого нового ,але ж прадавні люди не мали таких здібностей ,але йшли далі.Яка зараз проблема скачати реферат в Інтернеті ,а тоді що хочеш те й роби.

,Тому школи мають бути не тільки розвинутими різнии смартфонами чи там планшетами вони треба щоб зберігали свою істину свій сенс.

   Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку. 

Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою. Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх сторінок забринять невідомі вірші, які ми пам'ятаємо довго, а можливо, й ціле життя. Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків. 

А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері. А тепер вони є, але майже ніхто не хоче їх читати. 
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою.