Твір про всеволод нестайко павла характер

Відомий український письменник Всеволод Нестайко народився у м. Бердичеві у 1930 році у родині державних службовців. Після школи він закінчує філологічний факультет Київського державного університету, а потім працює у таких журналах, як «Барвінок» і «Дніпро» та у видавництві «Молодь». Разом з тим він займається творчістю і пише сценарії для кіно та дитячі твори. Найбільш відомими з цих творів є оповідання «Пригоди Грицька Половинки», «В країні сонячних зайчиків», «П’ятірка з хвостиком», «Незвичайні пригоди у лісовій школі», та, звичайно ж, «Тореадори з Васюківки». Оповідання і повісті й В. Нестайка перекладені багатьма мовами свiту.

Відповідь:

- Олено, я хотіла тебе запитати, яке твоє улюблене заняття?

- Я обожнюю займатися малюванням і танцями.

- Ого, класно.

- Я намалювала більше 20 картин та мої роботи були на виставці.

- Нічого собі, ти молодець.

- Дякую

- А як ти почала займатися танцями?

- Я займаюсь танцями з 6 років.

- Ти тоді була зовсім маленька, не важко було?

- Спочатку було трішки боляче і важко, але потім я привикла до цього.

- Ти вже виступала на великих сценах.

- Так, ми з групою виступали в театрах, на фестивалях та інших святах.

- Ти велика молодець, що пришла до такого успіху.

- Дякую, приємно

Пояснення:

Второе задание:

Тема – Життя та боротьба

Ідея – автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить.

Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах

художні засоби:

метафори – «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих», «лине хмара …розверзається небо», «Господь … благословив дарами», «вогонь самопосвяти»

епітети – «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин»

повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості

персоніфікація: столах веселих

архаїзми: «вотще», «літеплим», «самопосвята».