Напишіть твір-роздум пліс на тему 'без дружби життя не повноцінне' використовши приклади з повісті ніни бічуї '' шпага славка беркути '' напишіть треба

Немає людини, яка б не хотіла жити щасливо. Життя – це пошук щастя. Щастя, воно в кожного своє, але впевнено можна сказати, що це річ комплексна. Тобто щастя не в одних чітких речах, знайшовши які, ви його здобудете. Ні, воно у багатьох речах, а точніше у їх сукупності. І одна із найважливіших ланок цього безцінного відчуття – це дружба. Без дружби не буде щастя, а отже не буде повноцінного життя. Усім хто хоче жити повноцінно, слід попіклуватися про своє оточення. Наповнити його вірними друзями. Вони дють наснагу до життя, енергію до дій, рішучість. Коли маєш того, хто може підтримати хорошим словом, відчуваєш землю під ногами. Друзі пізнаються у біді, тому така ситуація є точною перевіркою людей, яких ви вважаєте друзями на вірність.

Без друзів було важко завжди. Без людини з якою б можна було поспілкуватись, обговорити щось, поплакати в плече – жити нелегко. Важка доля у тих кого спіткала подібна ситуація. Їм не вистачає комплексності життя, його повноцінності. Їм не вистачає щастя. А без щастя життя нічого не варте, оскільки ми заради нього і живемо. Заради нього працюємо, вчимося, прагнемо до цілей. Вірний друг – кращий порадник. Він може чесно оцінити вас, дати вірні настанови. Саме друзі дають безцінні емоції, пакет відчуттів та щастя. Цінуйте їх, якщо вони у вас є. Адже без них ваше життя буде не повноцінним.

На календарі вже час для весни.    Причаїлася холодна зима десь у яру. Не хоче забиратися геть. Та не бояться її люди, особливо молоді дівчата та хлопці. Допомагають весні долати зиму у весняних хороводах: «ми цю пісеньку співаєм і весноньку викликаєм». Носять зображення сонця. Побачило це велике сонце, усміхнулося, послало багато промінчиків на землю, щоб привітатися із побратимами. Потепліло. Розтанув сніг. Заспівали радісно дівчата: «ой минула вже зима, снігу, льоду вже нема». Запалили солом'яне опудало зими. Перелякалася зима, та й побігла від нестерпного жару у вічний холод. Почула заклики дівчат весна, ступила на поріг, а з нею разом «прилетіли журавлі, і великі, і малі».    Природа прокинулась, зазеленіла та й зацвіла буйним цвітом для гарного майбутнього врожаю.

  У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні. 

Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати. 

На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються.