Твір " мое улюблене заняття " ( на українській мові про фільми) план : 1.чому я беруся за це заняття. 2.наскільки потрібна (цікава) для мене ця праця . 3.як я готуюся до роботи (добір матеріалів підготовка інструментів створення умов із ким раджуся що читаю 4.з чого я розпочинаю. 5.які трудові операції і у яких послідовностях виконую. 6.чи задоволений я зазвичай результатом праці. сколько попросите

Мое улюблене заняття

Моє улюблене заняття дещо нетривіальне: я роблю анімаційні фільми.  Я займаюся разом з друзями в студії комп’ютерної анімації. Мені дуже це подобається, бо дозволяє розкрити мої творчі здібності. До того ж, це дуже цікаво.

Анімаційні фільми тепер створюються зовсім не так, як років тридцять тому. Раніше, наприклад, щоб зробити мальований мультиплікаційний фільм, художники вимальовували кожен кадр окремо! А це тисячі й тисячі малюнків, бо кожну секунду на екрані змінювалося 24 кінокадри. Лялькові мультфільми теж було доволі важко створювати – треба було робити ляльок, декорації та застосовувати ту ж покадрову зйомку.

Тепер все простіше і складніше одночасно. Більшість операцій виконується за до різноманітних комп’ютерних програм. Але доволі часто перший етап, коли вимальовується начерк персонажа та його окремих частин, ми виконуємо на папері. Потім все «заганяється» у спеціальні програми-редактори і ретельно вимальовується вже в них. В інших програмах ми змушуємо намальовані фігурки рухатися. Є програми для редагування звуку, а є такі, що допомагають нам синхронізувати звук та зображення.  Є й новітні технології, які допомагають створити тривимірну анімацію, де персонаж повторює рухи людини-аніматора, але у нас в студії такого обладнання немає.

Ми всі дуже любимо робити мультфільми. Коли ми закінчуємо черговий проект, я зазвичай дуже задоволений, бо ми створюємо щось нове - таке, чого ще не існувало. А це завжди захоплює. 

    Власне закінчення твору "Сіроманець" пропоную скласти так:

    Наш герой таки зустрівся зі своїм вірним товаришем Сіроманцем. Вовк одужав, почав набирати сили, а в цьому допоміг йому хлопчик. Вовча зграя, від якої терпів нападки Сіроманець, була винищена. Вовк міг тепер спокійно існувати та не тікати з рідної землі. А все завдяки тій силі любові, яку друзі виростили в своїх серцях. Добро завжди перемагає зло, а дружба Сашка з вовком, який чимало часу поневірявся через іншу тварину - яскравий приклад цього. Тож давайте берегти дружбу, вірити в добро та допомагати одне одному, щоб світ став кращим!

У всех антилоп ноги обыкновенно довольно длинные и стройные, хвост оканчивается пучком волос, шерсть короткая и окрашена в живые цвета; у многих антилоп, как у оленей, существуют так называемые слёзные каналы под глазами. Величина описываемых животных весьма различна: карликовая антилопа (Cephalophus) достигает в вышину всего 20—23 см, тогда как самые крупные виды бывают ростом до 1,6 и 2 метров. Большинства антилоп мирные, общественные, пугливые животные и замечательны чрезвычайной быстротой своих движений.