Текст на одну сторынку науково художный про природу
Ответы
етот план вам в
«Над Кодацьким порогом» план
1. Втеча Сулими з неволі.
2. Будівництво Кодацької фортеці.
3. Обіцянка Сулими зруйнувати Кодак.
4. Заклик до походу на Азов.
5. Проблеми під час походу і шляхи їх розв’язання.
6. Взяття Азова.
7. Підготовка до виступу проти Кодака.
8. Зруйнування Кодацької фортеці.
9. Зрада реєстрових козаків.
10. Смерть Сулими
Объяснение:
а ето переказ
Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима.
За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон.
Зрадівши, що захопили свого лютого ворога, турки віддали Сулиму на галери. Одного разу поблизу грецьких берегів він, залишившись без догляду, розбив свої кайдани, заколов сонного ключника, забрав ключі, відімкнув усіх невільників. Взявши у полон 300 турків, вони вирушили до італійських берегів.
Прибувши на італійські землі, Сулима подарував Папі Римському галеру з бранцями і цим прославив своє ім'я.
В той час в Україні йшла боротьба з турками. Гетьман Сагайдачний врятував оточене турками польське військо під Хотином. Але поляки, побоюючись сили козаків, стали після того «всякі утиски козакам чинити».
Вони збудували над Кодацьким порогом міцну фортецю, «щоб перешкоджати поневоленому українському людові тікати од панів на Січ, а запорожцям виходити з Січі на Україну та нагадувати нещасним про те, що на світі існує воля».
Залишилось або скоритись, або битися з поляками на смерть. Сулима, який вже став тоді на Січі кошовим, вибрав останнє.
Передусім він поїхав зі своїм побратимом Павлюком на власні очі подивитись, що робиться в Кодаку. Вони побачили гнітючу картину: кілька тисяч грабарів, зігнаних з України, під керівництвом французького інженера Боплана копали рови, будували стіни й башти, а навколо чатували кілька полків польського війська.
Сулима зрозумів, що військо тут не тільки для того, щоб охороняти грабарів, і обурився:
«Нехай вражі ляхи будують, поки їхня сила, а тільки не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю!»
Кошовий отаман знав, що, зруйнувавши Кодак, доведеться воювати з Польщею, але для цього потрібне було добре озброєне військо. Щоб здобути на це гроші, він надумав «йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов».
Скликав Сулима запорожців на раду:
«Підемо зі мною Чорним морем погуляти та запалимо люльки аж у Азові турецькому!»
За два тижні козаки збудували для походу півсотні козацьких човнів—чайок.
Перед походом Сулима зібрав дві тисячі козаків і оглянув усе військо. «Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами одбивало завзяттям; довгі вуса й сивий оселедець скрашали обличчя ознаками досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана».
Впевнившись, що все добре впорядковано Богу, Сулима дав наказ відпливати.
Через два тижні козаки прибули до Дону. Сам Сулима поїхав на власні очі обдивитися оборону Азова. Роздивившись та поміркувавши, він розділив своє військо на три частини. Перша, на чолі з Бурляєм, мусила потопити турецькі галери, третя, з Павлюком,— «невільників по льохах шукати та на світ Божий випускати». Асам отаман з другою групою взяв на себе напад на місто.
«Рубалися козаки з бусурманами на галерах, рубалися й у місті, а тут ще вибігли на них яничари з Азовського замку».
Сміливість та відвага козаків, які несподівано налетіли на турків, до їм перемогти.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Популярные вопросы в разделе
Кого утворі Неймовірні пригоди Івана Сили називають залізничним злодюжкою?
Чому потрібно слухати я батьків??
Моє враження від творі степана руданського
Про що розповідається в творі гуси-лебеді летять
Написати твір на тему: пісня в житті українського народу.
Твір роздум на (1с) на тему батьків і батьківщину не вибирають!
Що в історії і.франка на вашу думку реальне а що вигадае уявне.
було надзвичайно багато — синiх, червоних, бiлих, жовтогарячих,
усякий^-всяких-всякi-всяких-всяких. Дивишся — i очi розбiгаються.
Кожна бджiлка, кожна комашка летить до якоïсь квiтки, як до
знайомого. От ромашка з бiлими широкими пелюстками й золотий серединкою.
На неï сiл метелик iз квiтчастими й легенями, начебто пелюстки,
крильцями. А геть дзвiночок качає раз у раз голiвкою й начебто
кличе: день-дзень, я тут! Глядь, а до нього джмiль у гостi! А
придивитися нижче рiзнотрав'я, — це ж просте чудо! Хто тут тiльки
не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою второвують
тропу до свого замка, чорненькi жучки, що поспiшають так, начебто
спiзнюються на якiсь торжества, маленькi метелики, якi спустилися вниз
вiдпочити вiд своïх турбот…
Дивний мир! I хочеться до нього прислухатися, уловити кожний шерех, це
так захоплююче й надзвичайно цiкаво. Я начебто перетворююся в
мандрiвника, що мандрує цим казковим миром за назвою Природа Лiс
узимку. Ви були в лiсi, коли там панує зима? Не щороку в цю пору
лiс буває таким гарним. Цього року вiн незвичайний —
чарiвний. Заходиш у це царство неземноï краси й виявляєшся в
полонi дивних вражень, коли навiть слова сказати не можеш голосно,
тiльки б не злякати якогось дива. Геть дерева набрали на своï
галузi стiльки пухнатого снiгу, що, здається, не витримають дрiбнi
гiлки, i пiрне вниз бiлий водоспад. Усе дерева, кущi коштують
припорошенi снiжинками, начебто готуючись до якогось балу. Хочеться
розмовляти пошепки. А снiгурiв зовсiм це не цiкавить, ïм
приємно перелiтати з галузi на галузь i струшувати снiг. Белочки
теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й навколишнiх птахiв,
якi вiдразу злiтають, якщо десь обсиплеться снiг. I лiс
наповнюється одиночними звуками, така нiжна й неповторними,
начебто сама природа щось шепотить. Десь пташка вiдгукнеться, десь
снiг, що зсипався до пiднiжжя дерев…
Як приємно стояти й слухати лiс