1. історичні пісні змальовують насамперед а почуття й переживання героїв б реальні історичні події в фантастичні, казкові події г звичаї й обряди 2. заплачка й славослів’я є композиційними елементами а історичних пісень б пісень марусі чурай в дум г прислів’їв і приказок 3. у рядках вірша “давня весна» «співало все, сміялось і бриніло, / а я лежала хвора й самотна»леся українка використала а антитезу б порівняння в оксиморон г іронію 4. пригадайте послідовність епізодів у поемі лесі українки “давня казка» а лицар просить поета йому завоювати серце донни ізидори б бертольд пропонує співцеві стати придворним поетом в поетові пісні графові здобути перемогу у війні г граф щедро нагороджує поета за ґ зустріч поета з лицарем на дорозі в діброві

1.Б 
2 В- дум.
3 А - антитезу.
4  Ґ зустріч поета з лицарем на дорозі в діброві ;
А лицар просить поета до йому завоювати серце донни Ізидори;
В поетові пісні допомагають графові здобути перемогу у війні;
Б Бертольд пропонує співцеві стати придворним поетом

Г - таке відсутнє. Поета зовсім не нагородили і забули. Граф, після відмови головного героя стати придворним поетом, звелів посадити його в тюрму, де герой і загинув.
 

Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п'ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.

Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.

Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м'якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.

Гадаю, образ Павлуся надовго запам'ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов'ю до рідної землі та її історії.

Захоплива героїко-романтична повість А. Чайковського "За сестрою" розповідає про страшні напади татар на українські землі, про те, як брат вирушив на пошуки сестри, що потрапила в полон. Павлусеві довелося виявити велику сміливість, витримку, кмітливість, щоб потрапити в Крим і знайти б урятувати сестру. У які б скрут ні обставини не потрапляв хлопець, він ніколи не втрачав почуття людської гідності, не зраджував християнської віри. Це до йому вистояти й досягнути мети, незважаючи на його молодий вік. Це смусило мене замислитись над тим ,що у нашому сучасному житті не так багато таких людей,хлопчиків,як Павлусь... Ця повість вчить нас бути мужніми,сміливими та завжди бути відповідальними.