Твір оповідання на тему порожнє гніздечко

Кожного літа я з батьками приїжджаю в гості до бабусі на Полтавщину в місто Зіньків. 

Одного разу, коли ми гуляли центральною вулицею міста, побачили під балконом на одному з будинків ластівчине гніздо. Невідомо, з яких причин, але раптом шматочок гнізда відвалився, а рештки гніздечка почали якось непевно коливатися, здавалося, що гніздечко ось-ось упаде на землю. А там же маленькі ластів'ята! Вражені побаченим, ми зупинилися. Поруч із нами стали зупинятися інші люди, вони теж дивилися на гніздечко ластівки. Усім хотілося якось до але ніхто не знав як. Аж тут з'явився чоловік з драбиною та якимись інструментами. Приставив драбину до стіни, добрався до гніздечка і, намагаючись не дуже сильно вдаряти молотком, прибив дощечку ніби майданчик під гніздечком. Ластів'ятка в гніздечку були врятовані. 

Ластівка довго кружляла над гніздом, не наважуючись підлетіли, але жалібний писк малят допоміг їй подолати страх і вона прилетіла до гнізда. 

Мені дуже подобається місто Зіньків, воно невелике й затишне, і під дахами та балконами багатьох будинків поселяються ластівки, які приносять щастя. Люди люблять і шанують ластівок. 

Наперед оправдання, чому пишемо про український гумор у теперішній воєнний час. Тимчасом усім нам треба кріпитися сміхом-веселістю! Адже німецьке радіо скоротило тепер до мінімум поважні передачі, бо вояки домагаються першусього веселої музики, веселої розваги. Це повинно бути і для нас вказівкою. І друге оправдання: ця статейка не має претенсій на літературознавство, а хотіла б бути лише спробою схопити психологічно, що таке український гумор і заразом заохотити наших письменників, щоб більше вам про це писали і плекали цю ділянку творчости.

Що ж таке український гумор, які його питоменні риси? Коли дефініція гумору каже, що він у тому, що представляє велике малим, а мале великим, інакше, що гумор це в дійсності переборщення, то ми, українці, переборщуємо особливо тоді, коли жартуємо самі зі себе. Візьмім для прикладу двох типових представників українського гумору — Ст. Руданського і Вол. Самійленка. Ось Ст. Руданський у загально відомім віршику висміває мужика, що поклався спати в чоботях, а прокинувся без чобіт і "не мої це — каже — ноги" і ми сміємося, бо знаємо, що є в нас чимало простодушних і легковірних мужичків, яких лeгкo обдурюють всякі пройдисвіти, але заразом знаємо, що це пересада, бо аж таких дурнів в нас нема. Коли ж Самійленко висміває таких типів, що "за Україну полягти готові — на перині пуховій", то ми теж сміємося, але й кажемо: Чому ні, бувають і такі, але цілком так зле ще з нами не є... Знову ж Остап Вишня представляє такий тип пустомельної української комуністки, що креше таку промову: "Товариші! Наш нарід темний, віками гноблений, по польських вязницях, забитий, несвідомий... Промовте до нього зрозумілою українською, пролетарською інтернаціональною мовою... Він нещасний, катований, віками гноблений український селянин, забитий, несвідомий, він не розуміє, бо йому забороняли, його катували, його в темряві держали, а коли до нього промовити зрозумілою, українською мовою, то він нещасний, катований, віками гноблений, по польських тортурах, скільки лиха він, нещасний, зазнав, бо йому забороняли, його катували, з його знущалися... я кінчила"... Ми знаємо, що дійсно й тепер нам не бракує таких демагогів, що захлистуються власними пустими фразами про "нещасний народ", або для відміни про "велику націю", але й знаємо, що не всі ми такі, що є в нас люди діла і ці — дасть Бог — візьмуть верх над пустомельними демагогами

Объяснение:

ответ: 7 об'єктів.

1. Софійський собор.

Києво-Печерська лавра.Церква на Берестові.

2. Історичний центр Львова.

3. Пункти геодезійної дуги Струве "Катеринівка", "Фельштин", "Баранівка", "Старонекрасівка".

4. Букові праліси Карпат.

5. Резиденція митрополитів Буковини та Далмації.

6. Херсонес Таврійський.

7. Церкви:

Святого Юра;Різдва Пресвятої Богородиці (с. Матків);Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербиж);Зішестя Святого Духа (с. Потелич);Зішестя Святого Духа (м. Рогатин);Святого архангела Михаїла (с. Ужок);Вознесіння Господнього (с. Ясиня);Церква Святої Трійці (с. Жовква).