Цитати до образу івана сили з твору неймовірні пригоди івана сили

   Пропоную дібрати такі цитати до образу Івана Сили:
   Не цурається праці, є дуже роботящою людиною:
   ⇒"Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників";
   ⇒"Іван розгубився. Бо, крім роботи, чесно кажучи, більше нічого не знав",
   ⇒"...учень після занять ходить розвантажувати вагони".
   Іван уособлює найкрщі людські риси. Він чуйни, добрий, відккритий:         ⇒"Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці...".
   Іван турбувався про власне здоров'я, не вживав алкоголю, не палив:
   ⇒"В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав".
   ⇒"І взагалі, вів здоровий б життя".

 Будь-хто з нас розуміє, наскільки жахливою є доля сироти, адже поряд немає найрідніших — мами і тата. Не зміг обійти цієї теми у своїх творах і Т. Г. Шевченко.Про сирітську долю йдеться у багатьох творах Тараса Григоровича Шевченка. Він і сам рано залишився сиротою.
   Так, у вірші «На Великдень, на соломі...» протиставляється життя сироти та дітей, у яких є батьки. Тут він зображує розмову дітей, які хваляться між собою подарунками. Кожна дитинка має обновку: комусь мати курила стрічечку, комусь батько справив чобітки або свитинку. Але серед дітей були сирітка,яка  сумно гадає, чим їй похвалитись. І ось вона хвалилася: «А я в попа обідала». Більшої радості ця сирітка не знає. Сумно стає від цих слів.
   Майстерно Тарас Шевченко виливає смуток і біль, який пережив сам, і змушує це пережити читача.
       Увесь вірш пройнятий співчуттям до дівчинки. Недарма автор вживає такі ніжні та ласкаві слова: сирітка, сиріточка. На жаль, сирітська доля була важкою не тільки за часів Тараса Шевченка, а й зараз.
      Хочеться, щоб у кожної дитини були батьки та ніхто не зазнав гіркої сирітської долі.

У Тараса Шевченка була доля одна не з легких , але він впорався й став для нас великим Кобзарем. У бідного Тарасика мати померла перша у 1823 році , а батько через два роки. Коли помер батько то мачуха його вигнала.Ставша служником пана Енгельгардта , Тарас переїхав до Петербурга там він познайомився з художником І.Сошенком. завдяки йому хлопець вийшов до передової інтелегенції й на мою думку це йому до його викупили з кріпацтва. Я гадаю , що на честь цього великого треба влаштовувати вечори де будуть проходити розповіді про минуле та тяжке поета та художника.