Твір роздум " хто у творі є драконом" у повісті " місце для дракона". , !

У творі Місце для Дракона ,саме Драконами були люди!
Бо кожна людина яка була у творі (крім пустельника)вважали що Дракон був поганий і все що коїлось у них був виннним Дракон.Але Драков не був злим!І все що коїлось у людей це те що вони були винні у всьому цьому.Але вони думала що Дракон злий та вбили його,а зло було не від нього!!

Когда звери начинают сердиться на царя зверей Льва, звучит песня группы «Гринджолы» «Разом нас багато» — гимн Оранжевой революции. Во время того, как Медведь Верзила и Лис Никита идут красть мед в село, раздаётся песня «Нас океаном несет, в нем мы сможем все…» (Нас океаном несе, в ньому ми зможемо все…) группы «Океан Ельзи». В мультсериале персонажи используют бойковский говор украинского языка, который, кстати, есть в произведении Ивана Франко «Лис Никита». В мультсериале есть песни таких групп, как «Океан Ельзи», «Братья Гадюкины», «ABBA» и «Гринджолы». В мультфильме используются национальные и сатирические черты одежды. Например, Лис Никита, Солнце в гуцульськом кептаре или Месяц в ночном колпачке. Мультсериал планировался на 260 минут, а изготовили 405 минут. В создании музыкального фона фильма принимал участие украинский композитор Мирослав Скорик. Для создания этого мультсериала было использовано 450 тысяч рисунков. Созданием мультсериала занималось 70 аниматоров.

Айвенго-герой романа В.Скотта «Айвенго» (1819).Дія романа проходить в кінці  XII століття за часів правління Річарда Левине Серце.Айвенго був лицар,позбавлений спадку.Він належав до старовинного роду саксів.Його батько-Седрік-був сміливою,чесною людиною,справжнім патріотом.

Айвенго - справжній лицар. Через любов і відданість до прекрасній дамі він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою країну без усобиць і війн.

Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують.

Пройшло вже майже два століття з часу написання чудового роману В. Скотта. Здавалося б, давно минули вже й лицарські часи. Ми живемо у двадцять першому столітті. Вік технократії, комп'ютерних технологій накладає відбиток на розум і серця людей, їхні взаємини. Але нетлінними залишаються людські цінності, які притаманні герою роману, славному лицарю Айвенго.
Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.