Люди help ! про што расказываетса в творе витька + галя ,

1 РОЗДІЛ
В даному творі розповідається про Вітька який був закоханий у Галю. Про свої почуття до Галі він розказав своєму другові Федькові. Щоб завоювати серце Галі вони хотіли заспівати їй серенаду з гітарою яку вони позичили у біблітотеці сестри Федька і капелюха якого вкрали у сусіда. Їхній план зірвався тому що не було погоди на зоряне небо, а коли настав той день коли хмари розвиднілись, вини всештаки заспівали серенаду але не під Галіним вікном а баби Хвірї. Потім федько проговорився Галі що Вітько любить її. І Вітько пішов до Галі на побачення вона мило його попросила поносити води в бочку а за той час кудись пропала хлопчина разом із своїм другом працювали. На наступний день відбулось то ж саме тільки з дровами і Вітько побачив як Галя йшла з Петром і усміхалася. Петро був його ворогом і дуже розсердився  на Галю називав її зміюкою. Також був розсердений на Петра і зробив дуель в якій вони мали битись на смерть. Петро думав що це був жарт і що вони тільки пограються але Вітько був готовий віддати життя заради Галі. Перший постріл отримав Вітько, але Федько насипав йому забагато пороху і зброя вибухнула і він був весь в сажі. Потім Петро злякався і закликав участкового і втік. Федько також встиг сховатись а от Вітька спіймали завели в стодолу. Невдовзі і завели Петра. Коли участковий вийшов хлопці все обсудили і було відомо що Петро не має ніяких почуттів, просто він вирішив трішки попікапити Галю а вона його також використала бо попросила пополоти кукурудзу. Хлопці побачили футляр для зброї і хотіли провчити участкового. Але там був не пістолет а їжа і вони посмакували її. Участковий зайшов і відпустив хлопчин. Невдовзі прибігла Галя і Федько. І Галя дуже переживала за Вітька і почала обмивати його від сажі і поцілувала в щічку. - ЦЕ ПЕРШИЙ РОЗДІЛ

Том Сойєр - підліток з маленького провінційного містечка Санкт-Петербург на Міссісіпі, великий непосида, неслухняний хлопчисько, що живить заздрість до справжньої свободи свого знайомого безпритульного Гекльберрі Фінна. Стиснутий нескінченними благочестивими настановами, які змушує його вислуховувати виховує Т. тітка Поллі, він вічно їй докучає, зазнаючи щоразу покаранню, перетворюється в гру. Нудьгуючи на уроках в недільній школі, Т. завжди готовий на найвідчайдушніші пригоди, про які він прочитав в книжках про піратів, благородних грабіжників, їх прекрасних полонянок і заритих скарбах. Хлоп'ячі витівки несподівано зіштовхують Т. з далеко не дитячими проблемами повсякденного життя містечка. Безтурботність і відчуття власної захищеності у світі, овіяному для нього романтикою, розхитані у Т. після зіткнення з новим, хоча і не відкривається йому в усій повноті світом дорослих. З непростих, навіть небезпечних ситуацій Т. вибирається не з до тверезого роздуми, а по натхненню, ведений захоплюючого його вигадкою. Невикорінна жага пригод і ефектних вчинків зрештою допомагає Т. зійти на вершину, прославившись не тільки серед однолітків, але і у всьому містечку. Т. додані риси, характерні особливо для персонажів англійської дитячої літератури, яка оспівувала живих хлопчиків, покликаних бути лідерами серед своїх однолітків. Він несерйозний і в своїх серйозних підприємствах, бо не бачить їх важливості, проте, все на світі перетворюючи в гру, грає з відмінною серйозністю. В майбутньому йому, мабуть, уготована доля зразкового громадянина, який засвоїть все чесноти, викликали інстинктивне опір, поки до них насильно долучали Т. вихователі і нудні дорослі. Т. не роздумує, чи заслуговують виправдання застосовувані до нього виховні кошти (різка за недисциплінованість в школі, побілка паркану в святковий день за витівка будинку або забруднений костюм), а також не представляє істинної природи цінностей, які йому хотіли б прищепити. Уявлення Тома про моральність по-дитячому невизначені, але він аж ніяк не зазіхає на суспільні норми.

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.

Ой тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
Прикрашати, пестувати
I мiста i села,
Гарну пiсню заспiвати
Для друзiв веселих.

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.