Відповідь:
Зовнішність: . «Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки».
Виховання: «Деколи, як обридне йому стояти, то такий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере».
Відношення до життя, до роботи: «…він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвіринок, знов рот роззявлює..», «Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня…», «Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату», «Спав, спав, аж поки навіки не заснув».
Пояснення:
Дитинство можна назвати найкращим часом життя з багатьох причин. Одна з них – безтурботність. У тебе немає жодних життєво необхідних обов'язків. Ти дитина. Ти маєш насолоджуватися цим часом, який у тебе поступово йде. У дитинстві легко завести нові знайомства. Ви можете стати друзями з будь-якою дитиною з двору, а надалі, можливо, ця людина буде поруч із вами все життя. Також у дитинстві дітям дуже легко сприймати нову інформацію. Вчитися. Їх не рідко порівнюють із якоюсь губкою, а інформацію - з рідиною. Губка легко вбирає рідину навіть практично не напружуючись. І треба завжди пам'ятати, що дитинство у вас одне і більше його ніколи не буде. Його треба цінувати, доки воно є. Насолоджуватися кожним днем. Кожен прожитий момент.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Приклади "дитячі проблеми в дорослому житті"
Всі ми люди. У нас є свої звички, уподобання та характер. Не раз мабуть ви ловили себе на думці, яка говорить про велике бажання висказати все у вічі другові, рідним чи начальнику, показати своє невдоволення. Зупиняє розум, мудрість і горде звання безконфліктної людини. Зовсім все по-іншому відбувається у дитячому світі. Для них конфлікт набагато більше, ніж гра слів - це величезний життєвий досвід. Хоча б раз по гайте за дітьми і за їхнім вмінням вирішувати конфлікт.
На шкільне подвір’я
Шкільне подвір’я, дитячий гамір, пустощі. Саме так маленькі учні проживають після уроків своє безтурботне життя. І здавалося б, що всі дружні та великі товариші. Аж поки не прийде його величність – конфлікт. Уникнути його в житті навіть дітей дуже складно. Адже в кожного свої амбіції, бажання та інтереси, які можуть не співпадати. Шкільний психолог Марина Товт, розповідає, що найчастіше дитячі конфлікти виникають тоді, коли прагнуть зачепити дитяче Я. В такий б діти намагаються поліпшити своє становище в суспільстві, досягти якогось необхідного їм рівня поваги, а деколи банально, привернути увагу чи настояти на своєму. Та все це дуже часто ставить у глухий кут батьків. Мами і тата губляться в дитячих проблемах. Справа в тому, що вони просто і не знають, як реагувати на них. Отже, для початку треба розібратися в причинах дитячих сварок, а після - шукати вихід із ситуації.
Конфлікти – життєва необхідність
Дайте змогу дитині вирішити конфлікт самотужки. Допоки це можливо займайте роль гача, а вже потім арбітра. Дітки можуть справитись зі сваркою – повірте і навіть краще, аніж дорослі – стверджує психолог Марина Товт. Це життєвий досвід, який необхідний кожній людині. Також доведено, що у діток, які самостійно вирішують свої проблемні стосунки, різко підвищується самооцінка. Вони стають досвідченішими та мають власний життєвий багаж.
Роль мам і тат
Роль мами і тата в таких конфліктних ситуаціях не можна недооцінювати. Батьки не повинні стояти осторонь і бути абсолютно відчуженими від дитячих проблем. Психологи впевнені, що до дорослих у вирішенні дитячих сварок дієва тільки у випадку конструктивних порад і детального аналізу ситуації. Сядьте і поговоріть з дитиною про те, що трапилось, чому так відбулось. Знайдіть спільний вихід. Головне не загострювати ситуації. Як зізнається Марина Товт, дуже часто дитячі конфлікти стають причиною сварок не між дітьми, а між батьками. Коли кожен прагне відстояти правоту своєї дитини. І буває, коли маленькі бешкетники вже давно примирились, а батьки ще ніяк не заспокояться. Щоб такого абсурду не траплялось, потрібно бути справедливим до своєї дитини. Чітко пояснюйте, де проблема і чому трапився конфлікт. Треба навчити дитину вибачатись і визнавати свою неправоту. Адже, можливо, винна саме ваша дитина. Спробуйте їй це пояснити, до ть знайти вихід, підкажіть, як правильно вибачитися і втихомирити сварку. Але, звичайно, найкращий приклад вирішення сварок подаєте ви самі у побуті і спілкуванні між собою. Якщо у вашій родині вміють знаходити компроміс, то і вашій дитині буде легко це робити в житті.