Чому , , місце для дракона, , можна сприймати як повість про сучасний світ (твір)

Цей твір я пропоную скласти так:

Своїм багатим талантом і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, де сьогодні вже неможливо уявити без них. Серед прозової спадщини виділяється роман «Захар Беркут», створений у 1883 році. Ця історична історія розповідає про те, як волошукачі краю захищали свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У виставі зображено багато акторів. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї Батьківщини. Коли монголо-татари напали на територію Росії, на чолі своїх захисників стояв Максим, хоча Захар Беркут був сином ватажка тухольської громади. У цьому першому бою загинуло багато тухольців, а монголи поранили непритомного пораненого Максима. Його стан погіршується, і він помре щасливішим, ніж потрапив у полон. Але ось що сталося. Боярин Тугар Вовк пропонує врятувати життя Максиму, щоб монголи могли безкоштовно вибратися з долини. Але гордий Максим від цієї пропозиції відмовляється. Він, як і його батько Захар Беркут, не може погодитися з такою умовою: ціною свого життя звільнитися з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «в неволі жити марно, краще смерть», але відданість рідній землі і людям дає йому сили переносити всі свої страждання, свою честь, честь свого роду, щоб не осквернити людей. Кохану дівчину Максима Мирослава також запросили покинути монгольський табір, переодягнувшись та показавши перстень монгольської гвардії. Але Максим відкидає цю пропозицію: врятувати своє життя, поставивши під загрозу життя коханої, він, звичайно, не погоджується. Сміливий, сміливий, гордий Максим, звичайно, не може подобатися. І кожному з нас хочеться плекати ту непохитну відданість, яку мав Максим до своєї Батьківщини, свого народу, його чесність і кришталеву чистоту.

Объяснение:

Цілителька лікувала людей

«Наділила Любаву доля хистом великим, вміла дівчина лікувати людей»

Безстрашна, смілива

«Підвела Любава голову, і не було на її лиці ні страху, ні відчаю»

Не погодилась допомагати чужинцям, ненависна до ворогів

«Не боюся я твоєї кари, а лікувати вас, чужинців, не буду! Ні тебе, ні твоїх васалів!»

Любить людей, співчутлива, готова допомагати

«Не так страшно Любаві помирати, як жаль їй людей»

Хвилюється про ближніх

«Хто ж лікуватиме їх, від хвороб рятуватиме?»

Любить природу, віддає їй свій хист до лікування

«Трави мої шовкові, квіти мої веселі, візьміть мою силу цілющу»

Готова до самопожертви, нескорена

«Беріть мою силу цілющу, бо мені вже нічого не тр