ответить коротко на вопрос по этому тексту. чому автор назвав дiвчинку хитрою, заздрiсною i злою? день був на диво погожий. я присів у парку на лавочц гав за зграйкою снігурів, які скидалися на розсипані в снігу рум’яні яблука. дві гарненькі дівчинки посідали поруч зі мною. — і ось, розумієш, — певно, продовжуючи розпочату розмову, сказала дівчинка в пухнастій білій шапочці, — я вирішила завжди і у всьому говорити тільки правду. — ти молодець! — похвалила її друга дівчинка, в голубій шапочці і таких самих рукавичках. — це ж не так просто. — ясно, непросто. якось я не вивчила урок з природознавства і чесно сказала про це вчительці. знаєш, як я боялася, що двійку вліпить! — і вліпила? — ні. сказала, що для початку прощає за те, що сама зізналася. — пощастило. — так. зате на другому уроці не пощастило. вірша не вивчила, зізналася, та все одно — бац! — двійка. а сьогодні й зовсім, — зітхнула дівчинка, — довелося постраждати за правду. — ой, що ти! — співчутливо сплеснула руками дівчинка в голубих рукавичках. — уявляєш, на занятті драмгуртка вирішували, хто гратиме золушку. і кого, ти думаєш, вибрали? юльку пиріжкову! так у неї ж ніс у веснянках! я, звичайно, сказала, як є. де ж це ви, кажу, бачили таку рябу золушку? на цю роль треба знайти гарну дівчинку, а не таку, як пиріжкова. а юлька спалахнула і заплакала. от смішна: хто ж за правду ображається? а всі давай мене соромити: мовляв, юлька у нас найдобріша і найталановитіша, і веснянки її аніскілечки не псують. їх загримувати можна. але я не погодилася. правда дорожча над усе. тому що думаю, те й кажу! а ти б мене підтримала? дівчинка в голубих рукавичках здвигнула плечима й відвела очі. і тоді дівчинка в білій шапочці звернулася до мене: — вибачте, адже ви чули, про що ми зараз . скажіть, будь ласка, яка у вас думка? — думка така, — сказав я, — що ти хитра, заздрісна і зла. — як? ! — зблідла вона від обурення. — що думаю, те й кажу, — відповів я. — правда дорожча над усе.