Іть будь ласка які другорядні герої поеми євшан зілля

Воловець й хан, половину який гудець і образ автора

Відомо, з цим багато хто погодиться, що всі народи хочуть жити краще. Це проявляється у зв’язку з багатьма аспектами. Деякі бажають побудувати таку країну, яка буде дуже сильною на світовій арені. Інші, навпаки, бажають жити в країні нехай і не самій сильній, але багатій і такій, яка цікавиться власним населенням та бажає поліпшити якість його життя.

Загалом, цілі можуть бути різними, але в будь-якому випадку вони носять позитивний характер і забарвлення по відношенню до своєї країни.

Проте слід пам’ятати і про інший важливий аспект. Одна справа хотіти жити в гарній країні, а інша справа – добитися цього. Часом це вкрай непросто. На шляху до цього суспільство кожного окремого народу стикається з низкою труднощів і неприємностей. Як мені здається, вирішити цю проблему можна лише одним шляхом. Є один базовий рецепт того, як зробити країну кращою.
Він полягає в тому, щоб її любити. Лише любов до власної батьківщини може мотивувати людину і суспільство розвиватися, ставати кращим та покращувати свою країну.

Дане питання розумілося абсолютно всіма розумними людьми. В Україні особливе місце серед них займали різні письменники: Тарас Шевченко, Іван Франко та багато інших. Будучи в цілому більш грамотними і свідомими, ніж звичайні люди, письменники розуміли, що життя людини, його якість, безпосередньо залежить від того, як влаштована країна. Якщо країна влаштована так, що інтереси людини дотримуються, а вона сама цінується високо, то в такій країні, звичайно, комфортно жити.
Але, як уже говорилося, основа всього цього одна – любов до власної країни. Якщо вона є, то є і відчайдушна праця, пошуки усіляких можливостей і шансів поліпшити і зробити країну кращою.

Письменники, будучи ідеологами всього українського суспільства, робили все від них залежне, щоб прищепити українцям любов до власної батьківщини. Для цього вони написали безліч патріотичних творів, де оспівували прагнення наших предків до створення сильної і могутньої країни, показували подвиги українських героїв і всім цим намагалися донести до читача думку про те, що Україна повинна існувати, розвиватися, процвітати і ставати набагато кращою, ніж вона є.

Варто сказати, що письменникам вдалося зробити те, до чого вони так прагнули. Сучасні українці демонструють власний високий рівень патріотизму, бажання працювати на благо своєї країни. А все це тому, що вони люблять Україну. І ця любов активна, діяльна.

Вона відбувається, насамперед, через те, що українці пов’язують себе лише зі своєю країною і не хочуть її втрачати. І це дає впевненість у тому, що Україна буде розвиватися і ставати тільки краще.

Відповідь:Твір Винничука Юрія "Місце для дракона" не втрачає своєї актуальності і в наш час. Він учить нас, що зі злом, несправедливістю треба боротися, але так, щоб не скоїти ще більшого зла, бо далеко не всіма шляхами можна дійти праведного діяння. І ніколи неправда не може бути на благо людині.

З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.

У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість.  Саме такими  є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.

Гіркий досвід героя роману вчить нас: не можна побудувати справедливості неправедними діями, не можна стати щасливим на нещасті інших. Лише з добра можуть вирости зернятка добра, а зло породить ще більше зло. Але і добро слід  робити чистими руками, не заплямованими людською кров'ю.

Ця повість  підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з'ясувати для себе, що є добро, а що - зло, яку величезну цінність має людське життя, яке не маєш права зганьбити й відібрати. Твір змушує нас замислитись і над загальнолюдськими проблемами: чи може зло породити добро, чи кожен гріх можна спокутувати, що керує вчинками окремих людей?

Пояснення: