Пісня про рушник а. малишко нюховий два і все)

Нюховий образ - луги, гаї, трав

Недавно я прочитала книгу ,, Айвенго,,. Головний герой-відважний та сміливий Айвенго. Він був молодим та шляхетним лицарем і учасник 7 хрестового походу разом з Річардом Левине серце. Айвенго- скромний, людяний, гуманний, бо допоміг старому Ісааку попередивши про небезпеку та наміри вбивства єврея. Лицар добре ставився до слуг, не розмовляв з ними зверхньо чи грубо, а так як з простими людьми. Також хлопець сам будує свою долю, вирішує з ким воювати і проти кого, він сам приймає важливі рішення,незважаючи на те, що позбавився спадку.
Мені Авенго дуже подобається, тому що ввн є мужній, некористолюбний, справедливий, вірний своїй коханій і королю. Лицар гідний звання кращого серед рівних.

У цю ж хвилину  мисливець почав благати лося встати.Нічого не вйшло.Він лежав,не ворохнувшись.О диво,з неба почала сяяти веселка,вона прямувала на лося..Через секунду,він моментально став на ноги.Чоловік зрадів,але водночас злякався і відступив на три кроки назад .
   Лось подивився чоловікові в очі,зітхнув,опустив голову і пішов до лісу.Шпичак був дуже здивований.
   Через хвилну приїхала машина.Це була охорона тварин.Змашини вийшла чорнява дівчина,вона булаобурена,Яна думала,що ії визвали,щоб пожартувати.Дівчина почала розпитувати Шпичака та дітей.Після цього,люди,опустивши голови-поїхали.Та Шпичак з хлопчиками махали їм руками,що означало "До  побачення".
  Шпичак розповів дітям все,що з лосем відбувалося.Вони були дуже здивовані.
     Дядько більше не полював.Совість замучила його,він переїхав,дядька більше ніхто не бачив.
  От лось живе ,він старається оминати небезпечні місця.