Іть будь ласка скласт жартівливу коломийку на тему: " шкільне життя"!

Ми до школи рано йдем
Ми щоденники несем
Книги, зошити, ручки
Містять наші рюкзачки
Як оцінки в нас хороші
То щоденник на підносі
А як тільки двійка є
Десь щоденника не стає
Ох і ах
Біда тай годі!
Де щоденник?
Мабуть в школі
Ой, забувся, мамо, я
Завтра принесу зрання

Вовк - цитатна характеристика  :

Найстаріший : " був найстарішим вовком в світі "

Ватажок зграї : " Все своє Сіроманче життя водив зграю "

Взірець для молодих вовків : " молоді вовки мріяли пройти в нього бойову стратегію і тактику "

об"єкт марення молодих вовчиць : " він снився молодим вовчицям "

Мав вплив на інших : " Коли ж нічого було їсти, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости "

Авторитетний : " і згарая мовчечки лягала "

Вірний і вдячний : " Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб в глибині темного листопадового вітру ", " Сіроманець проводжав йоголісом до школи, зустрічав його на узліссі " 

Сашко-цитатна характеристика :

гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до Сіроманця " він один, а їх онде скільки "

сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в Одесу разом з Сіроманцем, аби йому врятували зір: " Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу...скинув на сніг кожушину "

лагідний, завжди лагідно звертається до вовка 

турботливий, добрий, вірний друг: " Я з тобою, я тебе не покину і не віддам нікому "

любить ліс і все, що в лісі : " До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а Сашко ходив стежиною, лісом".

Чепіжний-цитатна характеристика

Жорстокий-б"є коня прикладом, прив'язує вовка за шию до драбини

Боягузливий-підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, говорить про потоп " загарбався головою в сніг", " задкував лісом".

Злопам"ятний -неодноразово згадує про козу, яку з'їв Сіроманець

Злостивий- говорить про те, чому ввок не з"їв коня, коли той був ще молодий

Глузливий- глузує з собак, коли ті зачули Сроманця як його впіймали, з дружини, яка годує собаку

Лютий- люто рушає на старого вовка, влаштовує погоню на нього

Безжалісний до коня, вовка, собак

Запобіжливий, послужливий " слухаю", " єсть"

Користолюбний-думає про те, як продасть цуценят

Брехливий-гоорить про те, що вовк з"їв вівцю, толочить посіви.

Схильний до крадіжок " Як и я був вовком, я б тоді все розказав Сіроманцеві і про Чепіжного, як він ночами краде в полі солому "

Грубий-на грубість героя вказує його мова-груба та зневажлива

Объяснение:

Мне поставили 11 балов

Перша стадія взаємодії суспільства та природи тривала близько 2,5 млн. років від появи на Землі перших людей, які належали до виду Homo habilis, до початку пізньо-палеолітичної доби, пов’язаної з поширенням виду Homosapiens (людина розумна). Хоча більш до­сконала розумова діяльність, вогонь і досить різноманітні знаряд­дя праці вже дозволяли адаптуватися до різних типів екосистем, не змінюючи фізичної будови тіла. Нечисленні групи людей, озбро­єні кам’яними знаряддями, органічно «вписувались» як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої динамічної рівноваги. Тому можна вважати, що на цій стадії людське суспільство та біосфера в сукупності являли собою функ­ціонально незамкнену глобальну соціо-екосистему, в якій слабкі антропогенні впливи не могли викликати помітних змін у навко­лишньому середовищі.

На другій стадії взаємодії суспільства та природи, що тривала близько 40 тисяч років від початку пізнього палеоліту й до кінця

Другої світової війни, тобто до середини XX століття, людство вже відчутно впливало на навколишнє середовище, причому антропо­генний тиск на природу неухильно зростав разом із розвитком люд­ського суспільства, з удосконаленням виробничих відносин і зна­рядь праці. Людська діяльність спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин, викликала деградацію природних екосистем на значних площах, але ще не порушила природного кругообігу речовин та енергетичних потоків у масштабах усієї планети, тобто динамічної рівноваги біосфери. Негативна діяльність людей поча­ла викликати зворотну реакцію природи (уповільнену й не завжди адекватну), що створювало певні напруження у взаємовідносинах між людським суспільством і навколишнім середовищем. Отже, можна вважати, що на цій стадії глобальна соціо-екосистема стала частково функціонально замкненою.

У цій стадії можна виділити три етапи: примітивний, протягом якого людина впливала на природне середовище полюванням і ри­бальством; агрокультурний, коли основними засобами антропоген­ного впливу на природу були скотарство й землеробство; машинно-індустріальний, у якому провідним фактором руйнування навко­лишнього середовища стало промислове виробництво.

Третя стадія взаємодії суспільства та природи почалася в сере­дині XX століття після закінчення Другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки й техніки, запо­чаткувавши нову науково-технічну революцію. У цей період не­раціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здо­бутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, пошкодження регенераційних механізмів біосфери, деформації складеного протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціо-екосистеми. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що загрожує стати незворотним і при­звести в найближчому майбутньому до такого ступеня деградації навколишнього середовища, що воно стане непридатним для по­дальшого існування людей.