Твір на тему "чому українські пісні живуть у віках"

Чому, коли ми чуємо рідну мову, інтонації української пісні, в нашій душі з'являється щемливий і нез'ясовний смуток і в той же час дивовижне почуття світла в душі? У чому ж вічна сила, чарівливість народної пісні? Все досить просто. Українська пісня живе у віках тому, що її інтонації  - це інтонації українського народу, це голос Батьківщини, голос матері, голос нашого . серця. Народна мудрість свідчить: "У  пісні живе душа народу". Основа української пісні - це, передусім,  її висока духовна спрямованість, яка вмістила в себе природне багатство української землі, характерні риси її народу, традиції народного побуту. Українська пісня є джерелом, носієм культури, основою усіх інших музичних жанрів.

Українська пісня є живим свідком історичних подій різних епох. Це своєрідний літопис, що зберігається народною пам'яттю багато віків. Народно-епічні балади, оповіді,  руни відтворюють картини сивої давнини, велич і героїзм народу. Музичною основою українських народних пісень є духовні співи,  древні церковні розспіви. Це ще раз підкреслює, що в основі великої української культури лежить християнство - православна віра наших предків.

Величезна могутня внутрішня духовна сила лежить в основі української пісні, яка, водночас, відрізняється особливою співучістю, мелодійністю. У дивовижній мелодії розкривається уся природна краса України, її роздолля,  чистота і щирість душі українця.

Українська пісня живе і житиме у віках тому, що українці багато й талановито співають, а, значить, не дають пісні забутися, загубитися, зникнути з національної пам»яті.

баллов.

Школьные Знания.com

Какой у тебя вопрос?

tanyahapiy

5 - 9 классыУкраїнська література 6+3 б

цитатна характеристика ігоря і всеволода

Реклама

Отметить нарушение Olya1071999 21.10.2012

ответы и объяснения

Oldscholar Хорошист

«СЛОВО ПРО ПОХІД ІГОРІВ» Цитатна характеристика Ігоря і Всеволода

Князь Ігор Святославич

Готовий віддати життя за свободу Батьківщини:

"Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую".

Благородний, хоробрий, не боїться смерті:

"Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути"

Не відділяє себе від своєї дружини:

"Хочу бо, — сказав [вiн], — списа переломити кiнець поля Половецького; з вами, русичi, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Дону!"

Князь Всеволод Святославич, брат Ігоря:

Хоробрий воїн

"Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать погані голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр—туре Всеволоде!"

Любить свого брата:

"Один брат [у мене], один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі!"

ответ:цитати з твору:

Учітесь, читайте, /І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь. / Бо хто ма­тір забуває, / Того Бог карає, / Того діти цураються, / В хату не пускають.

І хилитесь, як і хилились. /І знову шкуру дерете / З братів незрящих, гре­чкосіїв.

В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля.

Доборолась Україна / До самого краю. / Гірше ляха свої діти / Її розпинають.

Дастьбі... Колись будем /І по-своєму глаголать.

І ми не ми, і я не я.

І на Січі мудрий німець / Картопельку садить.

І оживе добра слава, / Слава України.

І премудрих немудрі одурять.

Кайданами міняються, / Правдою торгують.

Не минайте ані титли, / Ніже тії коми.

Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра.

Схаменіться! Будьте люди, / Бо лихо вам буде! / Розкуються незабаром / Заковані люде.

Розкуйтеся, братайтеся.

Схаменіться, недолюди, / Діти юродиві!

Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.

У нас воля виростала, / Дніпром умивалась, / У голови гори слала, / Сте­пом укривалась!

Обніміться ж, брати мої, / Молю вас, благаю.!

Объяснение: