Україна... Це слово, доторкаючись до найніжніших струн душі, викликає в моєму серці лише найприємніші, найяскравіші емоції. Адже саме тут я зростав, промовив своє перше слово. Україна - це не земля, це не терени. Тут починаються невеличкі джерела, які згодом перетворюються на повноводні річки.
Українська пісня супроводжує мене впродовж усього життя. Сизими ночами моя матуся співала колискові. Ні одне свято не обходить без неї. Волелюбний український народ створював пісні навіть у найважчі часи й періоди.
Споконвічні традиції й культура зберігають саме той вогник, те сердечко України. Чудова природа милує очі багатьох людей. Від зелених Карпатських гір до широких золотих степів чується українське слово, яке визнане одним із наймилозвучніших у цілому світі!
Усе це - моя Україна. Це я.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Міні-ессе на тему сила держави —в єдності
Объяснение:
Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".