Чому українські пісьні живут у віках?

Я знав від друзів по роботі,
що цей директор — кар'єрист
На підлабузницькій підлоті
Надвидатний розвинув хист.
Вмостившись вигідно за «пультом»,
Він діяв методом старим:
Служив лиш культикам і культам
І їхнім дамам дорогим.
Він по шкалі номенклатурній,
Що склалась в культовій порі,
Містив одних в тісні конури,
Других — у люкси нагорі...
— Ну що ви! Всяке є насіння
І всякий сорт працівників.
А ви ж — начальник управління
Всіх українських вітряків!..

2.Де трибуна, мікрофон,
Там і він, як Ціцерон.
Лиш підійде до контори
— Клич негайно всіх на збори!
...Трішки щось про Занзібар,
Кілька слів про чорний пар.
Знов торкнеться, після зябу,
Міжнародного масштабу...
А на той, он, ХТЗ,
Що не оре й не везе,
А стоїть з обдертим боком,
Він не кине навіть оком.
Кожним словом — дзень та брень,
Не цікавиться лишень,
Чи тут мають трактористи
Де спочити і поїсти.

Творчість відомого українського письменника Б. Харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. Його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. Частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. На основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. І тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.

Ми повинні наслідувати справі героя творів Б. Харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. Ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. Прикладом для нас може служити Планетник – герой однойменного оповідання Б. Харчука, про якого він написав: «Він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. Навіщо ж його мучити й нівечити?». Про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.

Для більшості творів Б. Харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. Для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».