Словесний портрет захара беркута. 5-7 речень

Тухольський старійшина, знахар. Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.Риси характеру Захара Беркута  добрий і волелюбний;  відвертий і чесний;  працьовитий;  розсудливий і мужній;  витриманий.В образі Захара Беркута втілені мудрість, мрії і прагнення народу.

Відповідь:

цитата з твору, коли Мустафа потрапялє в полон:

Татарин успів розсилити петлю, щоб його не задушила. Над ним стояв уже Непорадний з піднятою шаблею.

— Не забивала мене козак... Татарин да гроші, много золота син девлет-ґірей, — лепетав татарин, заслонюючи себе руками.

Непорадний задержався. Це був татарський ватажок. На те вказувала його багата одежа.

цитата, коли він зрозумів, що за своє життя може поторгуватися:

Це був молодий і гарний татарин. Одежа на ньому багата.

— Як тебе звуть? — питає Недоля по-татарськи.

— Я Мустафа-аґа, син Ібрагіма, ханського девлет-гірея,—сказав гордо татарин.

— А я тобі кажу, — обзивається один козак, — що ти чортів син, а твій Магомед і твій хан чортові братами приходяться...

— Не смій, джавре, зневажати його світлости хана ханів, бо він вас усіх переріже, або в полон візьме, — крикнув люто татарин і затупотів ногами.

Зміна настрою Мустафи характеризує його як боягуза (він не боявся лише нападати на мирне населення та ще й вночі), а ще як пихату, зухвалу і запальну людину.

Пояснення:

Свою повість «За сестрою» А. Чайковський написав у 1907 році. Цей твір одразу ж здобув популярність у читачів. Події повісті відбуваються у часи середньовіччя, коли татарські і турецькі загарбники руйнували міста і села, забирали в полон і вбивали людей, у часи, коли мужні козацькі воїни виборювали свободу для своїх співвітчизників і рідної землі. Повість «За сестрою» — це не просто твір на історичну тему, це твір про мужність і вірність, про мандри і пригоди.

Головний герой повісті «За сестрою» — підліток Павлусь, на долю якого випало багато незвичайних пригод. Хлопчик жив з матір’ю, сестрою Ганнусею і дідусем у невеличкому сел вка. Але трапилося так, що одного дня життя Павлуся перевернулося: хлопець втратив маму та дідуся, а сестру Ганнусю вороги забрали в полон. Щоб її врятувати, йому довелося відправитися в небезпечні далекі мандри.

Павлусь бажав довести собі та іншим, що він — гідний нащадок вірних захисників України запорізьких козаків. Тому хлопчик залишив батька та старшого брата, залишив козаків і сам відправився визволяти сестру. На шляху до Криму у Павлуся було багато перешкод, але він не здався, адже був славетного козацького роду.

У Криму Павлуся змушували тяжко працювати, карали, навіть продавали, але всі випробування долі він переніс з гідністю і честю, та ще й іншим допомагав у скруті. Саме таким сміливцям, як Павлусь, частіше усього посміхається вдача. Хлопчик досяг того, до чого так довго прагнув: Девлет-гірей відпустив із неволі сміливого юного козака разом із сестрою. Він навіть дав їм охоронну грамоту, завдяки якій їх не мали права чіпати татари і турки. Хочеться сподіватися, що в майбутньому з Павлуся вийшов гарний козацький ватажок.

«Я поклав собі за ціль мого життя переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався», — писав А. Чайковський про свої літературні надбання. Немає ніякого сумніву в тому, що це письменникові вдалося повною мірою, адже повість «За сестрою» та інші його твори, цікаві та захоплюючі оповіді, розповідають про славне історичне минуле України. А головна думка, яку утверджував в них А. Чайковський — це необхідність бути добрим, чесним і мужнім, любити своїх рідних, свій край і Батьківщину.

Объяснение: